Библиотека / Акафисты / Акафист Никону Радонежскому / Икос 9

Јкосъ f7

Вит‡и многогlг0ливіи не м0гутъ и3зрэщи2 си1лу твои1хъ п0двигwвъ, и4миже неустaннw слaвилъ є3си2 живоначaльную трbцу, во w4бразъ любвE тріeхъ ли1цъ є3S nц7а, и3 с}а, и3 с™aгw д¦а, насаждaz дwбродётели хrтіaнскіz любвE, смирeніz и3 послушaніz посредЁ брaтіи, подражaz и3збрaннику и3 служи1телю с™hz трbцы великослaвному сeргію. Мh же, хвaлzще твою2 рeвность, ћже по бз7э, съ бlгодарeніемъ зовeмъ ти2:

Рaдуйсz, живоначaльныz трbцы хрaме њдш7евлeнный: рaдуйсz, мн0гихъ дарHвъ, свhше ниспослaнныхъ сосyде бlгоухaнный. Рaдуйсz, въ служeніи с™ёй трbцэ ѓввы сeргіz сотаи1нниче. рaдуйсz, въ почитaніи є3S и4мени брaтіи своеS чyдный настaвниче. Рaдуйсz, ћкw чистот0ю сeрдца тaйну бжcтвA трbцы созерцaлъ є3си2: рaдуйсz, ћкw глубин0ю вёры дш7и своеS люб0вь тричи1сленныхъ ли1цъ є3S познавaлъ є3си2. Рaдуйсz, ћкw безм0лвнымъ бGомhсліемъ т0чію гHрнzz, ґ не земнaz помышлsлъ є3си2: рaдуйсz, ћкw цrтвіе б9іе, ѓки вёчную красотY, внyтрь сeрдца воспріsлъ є3си2.

Рaдуйсz, нjкwне, рaдонежскій и3 всеS рwссjи чудотв0рче.