Библиотека / Акафисты / Акафист Иринарху Ростовскому / Икос 11

Јкосъ №i

Свэтозaрна свэти1льника kви2 тS, бlжeнне, хrт0съ бGъ, є3г0же сіsніемъ лю1діе просвэщaютсz, и3 тебЁ, ћкw сп7сeніz и4хъ вин0внику, прин0сzтъ таков†z:

Рaдуйсz, д0блій подви1жниче, враги2 сп7сeніz побэди1вый: рaдуйсz, и3згн†ніz бlгодyшнw пріsвый. Рaдуйсz, и3зриновeніе и3з8 затв0ра твоегw2 и3 біє1ніz ѕлhхъ человBкъ претерпёвый: рaдуйсz, дyшу твою2 даровaньми нбcными ўкраси1вый. Рaдуйсz, въ воздаsніе трудHвъ твои1хъ и3 болёзней си1лу прозрёніz и3 чудодёйствіz получи1вый: рaдуйсz, мучи1тельства ѕлhхъ бэсHвъ человёки свобождazй. Рaдуйсz, даровaніи б9іихъ всBмъ подaтелю: рaдуйсz, ко грzдyщему грaду нбcному вёрный настaвниче.

Рaдуйсz, їринaрше прпdбне, пустынножи1телей свётлое ўкрашeніе.