Библиотека / Каноны / Канон за творящих милостыню / Песнь 8

Пёснь }

Їрм0съ: И#з8 плaмене прпdбнымъ р0су и3сточи1лъ є3си2, и3 првdнагw жeртву вод0ю попали1лъ є3си2: вс‰ бо твори1ши, хrтE, т0кмw є4же хотёти. ТS превозн0симъ во вс‰ вёки.

Припёвъ: Млcтиве гDи, поми1луй рaбъ свои1хъ, нaсъ питaющихъ.

Млcтиве чlколю1бче гDи, всегw2 ми1ра грэхи2 вз8имaz, и3 си1хъ tдaнію спод0би, и3 tпусти2 раб0мъ свои1мъ и4м>къ, нaсъ ўпок0ившимъ, всsко прегрэшeніе, в0льное и3 нев0льное, всE, є4же сотвори1ша вёданіемъ и3 невёданіемъ и3ли2 сл0вомъ, и3ли2 помышлeніемъ.

Припёвъ: Млcтиве гDи, поми1луй рaбъ свои1хъ, нaсъ питaющихъ.

Воз8зри1те на пти1цы нбcныz, є4же речE гDь, ћкw nц7ъ нбcныи питaетъ |, и3 мы2 грёшніи и3 недост0йніи, вLко, твои2 раби2 на тS, нбcнагw nц7а, ўповaемъ: хлёбъ нaшъ по всS дни2 дaждь нaмъ. и3 tпусти2 нaмъ, раб0мъ свои1мъ, всS согрэшeніz нaшz, и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw.

Слaва: ГDи и4же прес™hи св0й д¦ъ ґпcлwмъ свои1мъ послaвъ, тогw2 бlгjи не tи3ми2 t си1хъ рaбъ твои1хъ и4м>къ, и3 nби1тель въ ни1хъ сотвори2 в0лею твоeю, трbцэ с™az, спаси2 лю1бzщыz тS вёрою твоS служи1тели.

И# нhнэ: Kвлeннаz t~ вэка всёмъ хrтіsнwмъ застyпнице, и3 во бlги1хъ ходaтаице w4 мирэ, вLчце, пріими2 мlтву, и3 донеси2 сн7у своемY и3 бGу нaшему, спаси2 рабы2 своS, лю1бzщыz тz, t всsкіz напaсти и3 діaволz и3скушeніz.