Библиотека / Каноны / Канон за творящих милостыню / Песнь 7

Пёснь з7

Їрм0съ: Росодaтельну ќбw пeщь содёла ѓгGлъ прпdбнымъ nтрокHмъ, халдє1и же њпалsющее велёніе б9іе, мучи1телz ўвэщA вопи1ти: бlгословeнъ є3си2, б9е nтє1цъ нaшихъ.

Припёвъ: Млcтиве гDи, поми1луй рaбъ свои1хъ, нaсъ питaющихъ.

Пaче всёхъ пріeмыи двЁ лeпте ўб0гіz џныz вдови1цы, ты2 и3 сіE гDи пріими2 подавaніе, є4же къ нaшей хyдости творsтъ, и3 дaждь седмери1цею въ нёдра и4хъ вели1кую твою2 млcть.

Припёвъ: Млcтиве гDи, поми1луй рaбъ свои1хъ, нaсъ питaющихъ.

Съ нб7сE твою2 млcть подaждь нaмъ, хrтE, надёющымсz на тS, и3 пр0симъ грёшніи и3 недост0йніи, дaруй млcти твоS богaтыz, є4же къ нaмъ ўб0гимъ млcть показyющымъ, стокрaтицею тёмъ дaруй на земли2 бlгaz, и3 въ мёстw земнhхъ нбcнаz.

Слaва: Џ§е и3 сн7е и3 с™hи дyше, тебЁ вёрнw поклонsемсz, твоеS трeбуемъ млcти, раб0мъ твои1мъ и4м>къ, нaсъ назирaющымъ, подaждь въ мёстw земнhхъ нбcнаz, и3 вмёстw врeменныхъ вёчнаz бlгaz.

И# нhнэ: Во всёхъ сhй грёшнэе є4смь, нa нб7о воз8зрeти не смёю, но къ тебЁ прибэгaю, и3 молsсz вопію1 ти, вLчце м™и б9іz пречcтаz, рабы2 своS и4м>къ, гжcе, нaсъ питaющиz, и3збaви вёчнагw мучeніz.