Библиотека / Разное / Добротолюбие, часть 3 / Первая книга Петра Дамаскина 1

Препод0бнагw и3 бGон0снагw nтцA нaшегw свzщенномyченика петрA дамаскинA

Препод0бный nтeцъ нaшъ пeтръ, наречeнный є3пcкпъ дамaска, бЁ въ цaрствованіе кwнстантjна копрwнЂма, въ лёто сeдмь сHтъ сeдмьдесzтъ пsтое. Сeй ќбw пeрвэе ўединeнную и3 tшeльническую проходS жи1знь, въ толи1цэмъ нестzжaніи поживE, ћкw нижE кни1ги своеS и3мЁ, ћкоже сaмъ њ себЁ свидётельствуетъ: t други1хъ же пріeмлzй кни6ги, вeтхагw, глаг0лю, и3 н0вагw писaніz, вели1кихъ церк0вныхъ ўчи1телей, и3 други1хъ всsкихъ воoбщE трeзвенныхъ и3 бGон0сныхъ nтє1цъ, толи1кw трудолюби1въ бЁ, ћкw дeнь и3 н0щь поучazсz въ зак0нэ гDни, и3 живот0чными ўпоsемь бhвъ струsми, kви1сz пои1стиннэ дрeво, по pал0мнику, выс0кое и3 нбcное, при самёхъ и3сх0дищахъ в0дъ д¦а насаждeнное. Nбaче то2 во є3ди1но врeмz даeтъ пл0дъ св0й: ґ сіE не тaкw, но во всsко врeмz неwскyднw и3 неврeднэ при1снw цвэтyще пребывaz, д¦Hвныz плоды2 произрасти2 добры6 ви1ду, сл†дки вкyсу, бlговHнны њбонsнію, и3 всsко чyвство тёла и3 души2 питaющи точaщимисz t ни1хъ безсмeртными и3 бlгов0нными слaдостzми: мнHгіz бо въ житіи2 и3 вели6кіz подви1жническими свои1ми трудaми плоды2 принесE, мнHжайшаz же и3 бHльшаz во смeрти, воспріsвый мyченичествомъ вэнeцъ: њбличaющъ бо ѕломhсленную ґравjйскую и3 маніхeйскую є4ресь, t ўaліда, сhна ґравjйскагw начaльника їси1ма, љзыкоурёзанъ бhвъ, въ блажeнную ґравjю заточaетсz: и3дёже и3 чи1стэ глаг0лzй и3 свzщеннодёйствуzй, скончaсz. МнHжайшаz же и3 бHльшаz по преизбhтку по смeрти прин0ситъ нaмъ, њставлsz ћкw нёкое nтeческое и3 неteмлемое наслёдіе, пред0брую пои1стиннэ и3 предобродётельную кни1гу сію2, тщaтельнэ, и3 съ є3ли1кою, не могY рещи2, благодaтію, и4мъ сочинeнную, џбщее и3 душеспаси1тельное всёхъ добродётелей любочествовaніе, ўмозрёній сокровищехрани1телище: д¦0вныхъ даровaній собрaніе, высотY б9eственныхъ блажeнствъ, жeртвенникъ тэлeсныхъ дэsній, тончaйшее разсэчeніе страстeй: р0гъ подви1жническіz є3гjды, вмэсти1лище рaзума и3 премyдрости б9eственныz, и3 да вкрaтцэ рекY, њглавлeніе свzщeннагw трезвёніz. СіE ќбw и3 мы2 ср0дство съ настоsщею кни1гою, попремн0гу спос0бствующее предлежaщему нaшему намёренію, вёдzще, суди1хомъ за нyжное соедини1ти съ џною. И# м0жетъ кт0либо лёпw рещи2, ћкw крyгъ со крyгомъ, и3 добротолю1біе съ добротолю1біемъ, вели1кое съ б0льшимъ. И$бо нетерпи1мw kви1сz нaмъ толи1ку, ћкоже рек0хомъ, цёпь дух0вныхъ плодHвъ, собрaніе свzщeнныхъ б9eственнагw ли1ка воздeржникwвъ раздэли1ти. (И# џнаz бо кни1га мн0гw нaсъ въ маломhсліи њбличи1ла бы не терпsщи раздэлeніz своегw2 t разyмныхъ и3 лю1бzщихъ ю5 nтє1цъ, нижE что2 и3 да не бyдетъ.) ўмaлимъ въ сeй чaсти кyплю, по неoбходи1мости трeбующу и3 сегw2 прибавлeніz. Къ семy же да не лиши1мъ толи1кіz п0льзы и3 брaтію нaшу. При1снw бо ўмножeніе д0брыхъ, сугyбо њбhче и3 благотворeніе дёzти. Ѓще же кто2 желaніе и3мёетъ воспріsти, t дв7да и3скHмыz повсегдA, но неwбрётєнныz, сугyбыz дух0внагw г0лубz крылЁ: трудолюби1вw џную да прочи1тываетъ: њбрsщетъ бо чудeснэ въ џной є3ди1но дэsній всE посрeбренное, ґ друг0е ўмозрёній всE златови1дное, и3 nбои1ми возвышazсz t всёхъ земнhхъ, къ небeсной возлети1тъ высотЁ, и3 въ г0рнихъ мёстэхъ, ћкw благaz, возгнэзди1вшись голуби1ца, въ небeсномъ ўспок0итсz блажeнствэ.

Начaло съ бGомъ содерж†ніz настоsщіz кни1ги препод0бнагw и3 бGон0снагw nтцA нaшегw свzщенномyченика петрA дамаскинA.

Мн0гихъ и3 вели1кихъ благодaтію спод0бивсz t бGа дарHвъ nкаsнный ѓзъ, и3 ничт0же блaго сотвори1вый, ўбоsхсz, да не кaкw прaздностію и3 ўнhніемъ въ забвeніе пріидY њ таковhхъ дарёхъ, и3 толи1цэхъ благодэsніzхъ б9іихъ, и3 њ мои1хъ прегрэшeніzхъ, и3 не kвлю1сz понE благоразyменъ и3 бlгодaренъ ко бlгодётелю. Сегw2 рaди написaвъ, во њбличeніе nкаsнныz души2 моеS, наставлeніе сіE, и3 по и4мени положи1хъ вс‰ тA пис†ніz, житіS и3 словесA с™hхъ nтє1цъ, ±же прочт0хъ, да и4мамъ сі‰ къ воспоминaнію словeсъ и4хъ, хотS t чaсти. Понeже tню1дъ ни є3ди1ныz кни1ги своеS и3мёхъ, нижE стzжaхъ николи1же, но t хрістолюби1вцwвъ взимaхъ, ћкоже и3 тэлє1сныz вс‰ потрє1бы любви2 рaди б9іей. И# сі‰ прочи1тываz со всsкимъ тщaніемъ, возвращaхъ пaки тёмже, ±же сyть сі‰: вeтхагw завёта и3 н0вагw. И# вeтхагw же и3сх0дъ, четвероцaрствіе, паралипомeна, pалти1рь, прор0чєствіz, с™†z є3ђліа, дэ‰ніz ґпHстольскаz, и3 всёхъ речeнныхъ толкwвaніz. Nтeчєскіz и3 ўчи1тєльныz вс‰ вели1кихъ nтє1цъ, ћкоже: діонЂсіа, ґfанaсіа, васjліа, григ0ріа бGосл0ва, златоyста, григ0ріа нЂсскагw, ґнтHніа, ґрсeніа, макaріа, нjла, є3фрeма, їсаaка, мaрка, дамаскинA, їwaнна лёствичника, маxjма, дwроfeа, філімHна и3 всёхъ с™hхъ, житі‰ и3 словесA. И# спод0бивсz недост0йный и3спытaти вс‰ со всsкимъ ўповaніемъ и3 тщaніемъ, и3щA начaла спасeніz, и3 поги1бели человёческіz: и3 всsкое ли начинaніе, и3ли2 дёло спасaетъ є3го2, и3ли2 ни2; И# что2 є4сть и3ск0мое всёми; И# кaкw дрeвніи и3 н0віи бGу ўгоди1ша, въ богaтствэ и3 ўб0жествэ, посреди2 мн0гихъ грBшникъ, и3 въ пустhнэ, въ супрyжествэ и3 дёвствэ; И# вкрaтцэ, кaкw во всsкомъ мёстэ и3 начинaніи њбрэтaемъ жив0тъ и3 смeрть, спасeніе и3 поги1бель: и3 не т0чію, но и3 въ нaсъ монaсэхъ разли6чныz њбрэтaемъ ўстроє1ніz; Глаг0лю же повиновeніе nц7Y, тёломъ же и3 душeю: безм0лвіе њчищaющее дyшу, дух0вный совётъ вмёстw повиновeніz, и3гyменство, и3 ґрхіерeйство. И# и3з8 всёхъ њбрэтaемъ спасaемыхъ и3 погибaющихъ. И# не семY т0чію ўдивлsхсz, но и3 дрeвнему ѓгGлу на небеси2, и4же невещeственнагw бhвъ є3стествA, въ премyдрости и3 всsкой добродётели, внезaпу содёлалсz діaволомъ, тьм0ю, и3 неразyміемъ, и3 начaломъ, и3 концeмъ всsкіz ѕл0бы и3 лукaвства. Тaже ґдaму въ толи1цэй чeсти и3 наслаждeніи благи1хъ, и3 сожи1тельствэ бhвшу съ бGомъ, ўкрaшену и3 премyдростію и3 добродётелію внyтрь раS, є3ди1ному съ є4vою, и4же внезaпу бhсть и3згнaнъ, стрaстенъ, и3 смeртенъ, въ трудЁ и3 тzготЁ дёлаше, и3 въ п0тэ и3 ск0рби мн0зэй. T негHже кaинъ со ѓвелемъ є3ди1ни брaтіz на всeй земли2. Кaкw побэди2 є3ди1наго и3з8 ни1хъ зaвисть, и3 ковaрство, и3 произведE ўбjйство, проклsтіе и3 трzсeніе. Пот0мъ сyщымъ t ни1хъ, и4хже мн0жества рaди согрэшeній, пот0пъ бhсть. Но бGъ по человэколю1бію спасE бhвшыz въ ковчeгэ, t ни1хже є3ди1нъ ханаaнъ, сhнъ согрэши1вшагw хaма, пр0клzтъ бhсть. Да не ќбw преврати1тъ прaведный нHй бlгословeніz б9іz, сhна вмёстw nтцA проклS. По си1хже бhвшымъ при столпЁ сод0млzнwмъ, їсрaильтzнамъ, соломHну, нінеvjтzнамъ, гіезjи, їyдэ и3 всBмъ во благи1хъ бhвшымъ, и3 во ѕл0бу ўклони1вшымсz. И# кaкw бGъ всеблагjй и3 многоблагоутр0бный, блaгъ сhй, попусти2 бhти мнHгимъ, и3 многwразли6чнымъ въ мjрэ ск0рбемъ и3 и3скушeніzмъ. Џвыхъ ќбw х0щетъ по попущeнію, ћкw трудHвъ покаsніz, глаг0лю же жaжды, ґлкaніz, плaча, лишeніz нyжныхъ вещeй, воздержaніz t слaдкихъ, и3змождeніz тёла въ п0двигахъ, бдёніz, трудHвъ, болёзней, мн0гихъ и3 г0рькихъ слeзъ, стенaній, стрaха смeрти, и3спытaніz, словоистzзaніz, њбитaніz съ дeмwнами во ѓдэ, стрaшнагw џнагw днS сyднагw, студA и3мёющагw бhти пред8 всeю твaрію, трeпета, г0рькагw њбличeніz, дёлъ, словeсъ, и3 помышлeній, прещeніz и3 гнёва, многоразли1чныхъ и3 вёчныхъ мyкъ: безполeзнагw рыдaніz, непрестaнныхъ слeзъ, неwсвэщaемой тьмы2, стрaха, страдaніz, tпадeніz, печaли, тэсноты2 и3 мучeніz души2, въ нhнэшнэмъ вёцэ и3 бyдущемъ, съ сyщими въ мjрэ бэдaми, кораблекрушeній, многоразли1чныхъ болёзней, м0лній, громHвъ, грaда, землетрzсeній, глaдwвъ, пот0пwвъ: безврeменныхъ смeртей, и3 крaткw, всёхъ ѕHлъ по попущeнію, нев0льнэ нaмъ приключaющихсz. Џвагw же не х0щетъ бGъ, но мы2 и3 дeмwни, ћкоже брaней, страстeй, многоразли1чныхъ грэхHвъ, и4хже и3менA покaжетъ слёдующее сл0во: t безyміz дaже до tчazніz и3 совершeнныz поги1бели, нашeствіz дeмонwвъ, брaней, мучи1тельства страстeй, њставлeній, мzтeжей, и3 премёнъ житіS, гнёвwвъ, клевeтъ и3 всsкагw њскорблeніz, є4же мы2 сaми себЁ и3 дрyгъ дрyгу в0льнэ причинsемъ, бGу не хотsщу. И# пaки, кaкw посредЁ толи1кихъ ѕHлъ, мн0зіи спас0шасz, ничесомyже воспzти1ти могyщу, и3 џвіи погиб0ша, бGу не и3зв0лившу. Сі‰ вс‰ и3 друг†z мнHжайшаz съ труд0мъ и3з8 б9eственнагw писaніz ўразумэвaz, сокруши1хсz душeю, и3 ћкw водA разліsвсz, мн0гажды во њслаблeніе приходи1хъ: ѓще и3 попремн0гу не и3мёzхъ въ чyвствіи глаг0лемыхъ. Ѓще бо воз8имёлъ бhхъ, не бы2 возм0гъ пребhти въ жи1зни сeй и3сп0лненной ѕл0бы и3 преслушaніz къ бGу, и4мже вс‰ и3 насто‰щаz, и3 грzд{щаz лю6таz содёлашасz, nбaче же пріsвъ t благодaти желaніе и3зыскaній, разсуждє1ніz с™hхъ nтє1цъ њбрэт0хъ сицев†z: ћкw начaло всsкагw блaга є4сть, даeмый человёку бGомъ є3стeственный рaзумъ, и3ли2 и3з8 писaній чрез8 человёка, и3ли2 чрез8 ѓгGла, и3ли2 ћкw чрез8 даeмаго t б9eственнагw крещeніz храни1телz, на соблюдeніе коегHждо вёрнагw души2, и3 с0вэстію глаг0лемагw, и3 воспоминaніемъ б9eственныхъ хrт0выхъ зaповэдей, и4миже сохранsетсz благодaть с™aгw д¦а крещaемому, ѓще соблюсти2 | восх0щетъ. По рaзумэ же человёческое произволeніе. Nно2 є4сть начaло спасeніz, си1рэчь, да њстaвитъ человёкъ сво‰ хотBніz и3 разумBніz, сотвори1тъ же б9іz хотBніz и3 разумBніz. И# ѓще возм0жетъ сі‰ сотвори1ти: не њбрsщетсz во всeй твaри вeщь и3ли2 начинaніе, и3ли2 мёсто могyщее воспzти1ти є3мY бhти, ћкоже бGъ t начaла восхотЁ, по w4бразу и3 под0бію є3гw2, и3 положeніемъ, ћкw бGъ, по благодaти, безстрaстну, прaведну, блaгу и3 премyдру, и3 въ богaтствэ и3 въ ўб0жествэ, и3 въ дёвствэ и3 супрyжествэ, и3 въ начaльствіи и3 своб0дэ, и3 въ повиновeніи и3 рaбствэ, и3 вкрaтцэ, во всsкое врeмz, и3 на всsкомъ мёстэ же и3 вeщи. ПосемY и3 прeжде зак0на, и3 въ зак0нэ, и3 во благодaти мн0зіи прaведніи њбрэтaютсz: занE предпочти1ша рaзумъ б9ій, и3 в0лю є3гw2 пaче свои1хъ разумёній и3 хотёній: и3 пaки мн0гихъ во џныхъ же временeхъ и3 начинaніихъ њбрэтaемъ поги1бшими. Понeже сво‰ разумBніz и3 хотBніz предпочт0ша пaче б9іихъ. И# сі‰ сyть тaкw. И$мутъ же разли6чіz мёста же и3 начин†ніz: и3 д0лженъ є4сть кjйждо стzжaти разсуждeніе и3ли2 смиренномyдріемъ, t бGа дaруемымъ, и3ли2 вопрошeніемъ и3мёющихъ дaры разсуждeніz. Понeже без8 сегw2 не сyть дwбрA чини6маz нaми, ѓще по невёдэнію и3 помышлsемъ, ћкw добр† сyть. T разсуждeніz же человёкъ, њ своeй си1лэ ўразумёвъ, къ каковY стреми1тсz начинaнію, тaкw начинaетъ дёлы свои1ми бGу благоугождaти. Nбaче, ћкоже речeсz, во всeмъ подобaетъ tрещи1сz свои1хъ хотёній, да пости1гнетъ б9іе намёреніе: си1рэчь, какwвhz х0щетъ бGъ проходи1ти нaмъ дBланіz: ѓще же не тaкw, не м0жетъ спасти1сz ни њ чес0мже. ЗанE по преступлeніи ґдaмлемъ, стрaстни вси2 возрастaемъ, и3 t навыкновeніz страстeй, не х0щемъ благaгw съ рaдостію, нижE рaзума б9іz дёлаемъ, нижE и3з8 любви2 твори1мъ сіE, ћкоже безстрaстніи. Но пaче стр†сти и3 лук†вствіz лю1бимъ, благaгw же никaкоже х0щемъ рaзвэ по нyждэ стрaха рaди мyкъ: и3 сі‰ крёпкою вёрою и3 произволeніемъ пріeмлющіи сл0во гDне: пр0чіи же нижE тaкw хотsтъ. Но и3 скHрби жи1зни сеS и3 бyдущыz м{ки ни вочт0же вмэнsюще, всeю душeю страстє1мъ раб0таемъ: нёцыи же нижE чyвствуz си1хъ г0рєсти, по нyждэ и3 не хотS труды2 добродётелей прох0дzтъ, и3 достHйнаz нeнависти содёлашасz нaмъ вожделBнна по безyмію. Ћкоже бо болsщіи трeбуютъ рёзаніz и3 жжeніz здрaвіz рaди, є3гHже лиши1шасz: тaкw и3 нaмъ потрeбны и3скушє1ніz, и3 трyдъ покаsніz, и3 стрaхъ смeрти и3 мyкъ: да возврати1мъ первоздaнное здрaвіе души2, и3 недyгъ, є3г0же безyміе нaше нaмъ нанесE, tвeргнемъ, и3 пaче же є3ли1кw дaруетъ врaчь дyшъ нaшихъ, в0льный и3ли2 нев0льный трyдъ: толи1кw благодари1ти є3гw2 человэколю1бію д0лжни є3смы2, и3 принимaти є3го2 съ рaдостію. Благодётельствуz бо нaмъ, ўмн0жи скHрби в0льнэ чрез8 покаsніе, и3 нев0льнэ чрез8 и3скушє1ніz и3 м{ки, да хотsщіи пострадaти в0льнэ, и3збавлsютсz недyга и3 бyдущихъ, ґ м0жетъ бhть, и3 настоsщихъ мyкъ: неразyмніи же хотS стрaха рaди мyкъ, и3 многоразли1чныхъ и3скушeній и3сцэлsтсz благодaтію врачA. И# тaкw лю1бzщіи недyгъ, и3 пребывaющіи въ нeмъ дост0йнэ сaми себЁ вин0вни бывaютъ вёчныz мyки, ўпод0бльшесz дeмонwмъ, и3 прaведнэ съ ни1ми претерпэвaти бyдутъ вBчныz мyки, ўготHванныz дeмонwмъ: занE восхотёша бhти съ ни1ми, неблагодaрни сyще къ своемY благодётелю. Понeже не вси2 рaвнэ пріeмлемъ благодэ‰ніz: но џвіи, џгнь гDнь, си1рэчь: сл0во є3гw2, и3 дёланіемъ бывaютъ, ћкw в0скъ, мsгки сeрдцемъ: џвіи же прaздностію, ћкw землS твeрды пaче и3 њкаменeнніи kвлsемсz. И# внегдA не пріимaти, никог0же и3з8 нaсъ нyдитъ гDь. Но ћкоже с0лнце низпускaетъ лучи2, и3 њсвэщaетъ вeсь мjръ: и3 хотsй зрёти є3го2, ви1димь бывaетъ t негw2, ґ не хотsй зрёти є3го2, не нyдитсz къ томY t негw2, и3 никт0же вин0венъ лишeніz свёта, рaзвэ сaмъ т0й, не хотsй и3мёти є3го2. БGъ бо сотвори2 с0лнце, и3 џко, человёкъ же и3мёетъ влaсть. Тaкw и3 здЁ, бGъ просвэщaетъ всёхъ рaзумомъ, ћкw лучaми, ґ по рaзумэ даровA и3 вёру, ѓки џко. И# тaкw произволszй вёрою пріsти и4стинный рaзумъ, дёлы сохранsетъ пaмzть, є3мyже и3 дaруетъ бGъ вsщшее ўсeрдіе, рaзумъ же и3 си1лу. И#з8 є3стeственнагw бо рaзума раждaетсz ўсeрдіе, пред8избрaвшему џное, t ўсeрдіz же си1ла дёлати, и3 дёланіемъ сохранsетсz пaмzть, и3 t пaмzти бывaетъ вsщшее дёланіе, сегw2 рaди дaруетсz вsщшій рaзумъ: и3 t сегw2 рaзума, мyдростію и3менyемагw, раждaетсz воздержaніе страстeй, и3 терпёніе ск0рбей t ни1хже труды2 по бз7э, и3 познaніе дарHвъ б9іихъ, и3 свои1хъ согрэшeній, t ни1хже благоразyміе, и4мже и3 стрaхъ б9ій: t сегw2 хранeніе зaповэдей, си1рэчь, плaчь, кр0тость, смиренномyдріе, t ни1хже раждaетсz разсуждeніе, ґ t сегw2 предзрёніе, си1рэчь, є4же предви1дэти б{дущаz согрэшє1ніz, и3 tсэкaти џныz прeжде врeмени, t и3скyса и3 пaмzти содёланныхъ чистот0ю ўмA, и3 настоsщихъ, и3 тaйнw бывaющихъ. И# t си1хъ надeжда, t неsже безпристрaстіе и3 совершeннаz люб0вь. Таковhй ќбw тогдA никaкоже чегw2 х0щетъ кромЁ в0ли б9іей, но и3 сaмую сію2 приврeменную жи1знь съ рaдостію њставлsетъ, любви2 рaди б9іей и3 бли1жнzгw: премyдростію и3 вселeніемъ с™aгw д¦а, и3 сыноположeніемъ, да сорaспнетсz, и3 спогребeтсz, совоскрeснетъ же и3 совознесeтсz со хrт0мъ ќмнэ, подражaніемъ є3мY, си1рэчь, житіeмъ въ мjрэ. И# пр0стw пріeмлетъ зал0гъ бyдущагw блажeнства, ћкоже глаг0летъ бGосл0въ въ сл0вэ њ nсми2 п0мыслэхъ: безстрaстенъ, прaведенъ, блaгъ и3 премyдръ бhвъ, и3мёz бGа въ себЁ сам0мъ, ћкоже сaмъ хrт0съ речE, соблюдeніемъ є3гw2 зaповэдей порsду t пeрвой и3 пр0чихъ, њ ни1хже по си1хъ рекY, кaкw д0лжно є4сть бhти дёланіе зaповэдей. Но понeже њ рaзумэ добродётелей речeсz, то2 скaжемъ и3 њ страстeхъ. Рaзумъ њзарsетъ нaсъ, ћкоже с0лнце, и3 безyмный самопроизв0льнэ смежaетъ џчи, си1рэчь, произволeніе невёріемъ и3 лёностію, и3 ѓбіе рaзумъ предаeтъ забвeнію, прaздностію t ўнhніz раждaющеюсz. T безyміz бо бывaетъ ўнhніе, t џнагw прaздность, t сеs же забвeніе: ґ t сегw2 самолю1біе, си1рэчь, є4же люблeніе своеS в0ли и3 разумёній, сластолю1біемъ и3 славолю1біемъ и3менyемое. T ни1хже сребролю1біе, к0рень всёхъ ѕHлъ, t сегH же попечeніе њ житeйскихъ, t негHже совершeнное невёдэніе дарHвъ б9іихъ, и3 свои1хъ согрэшeній, t негHже водворeніе пр0чихъ nсмиглaвныхъ страстeй, глаг0лю же: чревобёсіz, t негHже блyдъ: и4миже сребролю1біе, t негHже гнёвъ, є3гдA кто2 не ўлучи1тъ желaемагw, си1рэчь, своeй в0ли. T сегw2 печaль, и4мже ўнhніе. Пот0мъ тщеслaвіе, t негHже г0рдость. И# t си1хъ nсми2 всsкаz ѕл0ба, стрaсть же и3 грёхъ. И$мже прих0дитъ во tчazніе, и3 совершeнную поги1бель, и3 tпадeніе t бGа, и3 ўподоблsетсz бэсHмъ, ћкоже речeсz. Посреди1 же двyхъ си1хъ путeй стои1тъ человёкъ, си1рэчь, прaвды и3 грэхA, и3 въ каковhй х0щетъ, течeніе твори1тъ, и3 є3го2 прох0дитъ: пyть же пріeмшій є3го2, и3 по нeмъ ведyщіе є3го2, и3ли2 ѓгGли и3 по бз7э человёцы, и3ли2 дeмwни и3 лукaвіи человёцы tв0дzтъ є3го2 до концA пути2 сегw2 и3 не хотsща. Блазjи u5бо къ бGу, и3 въ цaрство небeсное: ґ грёшніи ко діaволу, и3 въ вёчную мyку. Но никт0же є4сть вин0венъ поги1бели, рaзвэ своS в0лz: спасeніz же бGъ даровaвый по бытіи2 прост0мъ и3 благобытіE, рaзумъ же и3 си1лу. Сегw2 не м0жетъ и3мёти человёкъ без8 благодaти б9іей. Но нижE діaволъ м0жетъ что2 содёлати въ нaшу поги1бель, ћкоже произволeніе проти1вное, и3ли2 и3знеможeніе и3 непроизв0льное невёдэніе, и3ли2 и4но что2 tню1дъ, дабы2 понyдити человёка, т0чію є3ди1но воспоминaніе ѕлA влагaетъ. Дёлаzй ќбw благ0е, д0лженъ благодарeніе воспи1сывати бGу, ћкw даровaвшему нaмъ вс‰ съ бытіeмъ. Пред8избирazй же и3 творsй проти6внаz, сaмъ себS т0чію да њбвинsетъ. ЗанE никт0же си1лою привлещи2 є3го2 не м0жетъ: ћкw самовлaстна сотвори2 є3го2 бGъ, да спод0битъ є3го2 похвaлъ, зрS є3го2 предпочитaти и3мyща благ0е, ґ не по принуждeнію є3стествA, ћкоже безсловeсніи и3 бездyшніи ўчaствовати благaго, но ћкоже прили1чно є4сть, словeсному, ћкоже почтE є3го2 бGъ. Мh же в0льнымъ совётомъ ѕл0е произволsемъ твори1ти, научи1вшесz семY t и3з8wбрэтaтелz ѕл0бы. И# не нyдитъ ны2 всеблагjй бGъ, да не нyдими преслyшествуz вsщшее њсуждeніе и4мамы, нижE самовлaстіе teмлетъ t нaсъ, є4же д0брэ даровA нaмъ. Но хотsй твори1ти благ0е, да пр0ситъ моли1твою бGа, и3 ѓбіе даeтсz є3мY рaзумъ и3 си1ла, да kви1тсz прaведнэ благодaть низп0сланнаz бGомъ. Ѓще же и3 без8 моли1твы даровaлъ бы џнъ, ћкоже и3 по моли1твэ: но ћкоже не и4мать похвалы2 пріeмлzй воздyхъ жи1зни рaди, вёдzй, ћкw без8 негw2 не м0жетъ жи1ти: но пaче д0лженъ є4сть мн0гw благодари1ти сотв0ршему є3го2, и3 даровaвшему дохновeніе и3 здрaвіе, длz принsтіz є3гw2 и3 жи1зни. Тaкw и3 мы2 д0лжни є3смы2 пaче благодари1ти бGу, ћкw и3 моли1тву, и3 рaзумъ, и3 си1лу, и3 добродётєли, и3 нaсъ, и3 вс‰ њ нaсъ сотвори2 по благодaти. Не т0чію же, но и3 не престаeтъ всsчески пещи1сz, во є4же побэди1ти ѕл0бу нaшу, и3 врагHвъ нaшихъ, дeмонwвъ. Понeже и3 сaмъ діaволъ лиши1вшисz рaзума, бGомъ даровaннагw, неразyміемъ и3 г0рдостію нев0льнэ содёласz несмhсленъ, и3 сегw2 рaди сaмъ соб0ю не м0жетъ вёдати, что2 подобaетъ твори1ти, но взирaетъ, что2 твори1тъ бGъ нaшегw рaди сп7сeніz, и3 t сегw2 научaетсz лукaвствуz, и3 под0бнэ твори1ти к0знствуетъ къ поги1бели нaшей. ПочемY ненави1дитъ бGа, и3 не могjй рaтовать проти1ву є3гw2, проти1ву нaсъ сyщихъ по w4бразу є3гw2 рaтуетъ, мнsйсz си1мъ мсти1ти бGу. И# њбрэтaетъ нaсъ послyшными в0ли своeй, ћкоже глаг0летъ златоyстъ. Ви1дитъ бо, ћкw бGъ сотвори2 є4vу на вспомоществовaніе ґдaму, содёла ю5 споспёшницею къ преступлeнію и3 преслушaнію. БGъ дадE зaповэдь, да сохрани1въ ю5 ґдaмъ, соблюдeтъ пaмzть толи1кихъ дарHвъ, и3 благоразyменъ бyдетъ ко благодётелю. Діaволъ же содёла зaповэдь џную вин0ю преслушaніz и3 смeрти, и3 вмёстw прор0кwвъ лжепрор0кwвъ, вмёстw ґп0столwвъ лжеап0столwвъ, вмёстw зак0на беззак0ніе, вмёстw добродётелей ѕлHбы, вмёстw зaповэдей преступлє1ніz, вмёстw всsкіz прaвды всsкъ грёхъ, и3 вмёстw прaвыхъ догм†тъ мє1рзостныz є4рєси. И# пaки ви1дz хrтA, крaйнею блaгостію снизходsщаго ко с™ы6мъ мyченикамъ, и3 преподHбнымъ nтцє1мъ, и3ли2 соб0ю, и3ли2 чрез8 ѓгGлwвъ, и3ли2 и3нhмъ нёкіимъ неизглаг0ланнымъ смотрeніемъ kвлsющагосz, ћкоже речE, начA и3 діaволъ kвлsти нBкіимъ прeлєсти мнHгіz въ поги1бель. Сегw2 рaди написaша разсуди1тельніи nтцы2, ћкw таков†z не подобaетъ пріимaти, и3ли2 под8 нёкіими w4бразами, и3ли2 свётомъ, и3ли2 nгнeмъ, и3ли2 и3нhz нёкіz прeлести. Ўхищрsетсz бо прельсти1ти понE си1мъ во сновидёніzхъ, и3ли2 чyвственнэ. Ѓще же нижE сіE пріeмлемъ: твори1тъ ќмъ t мнёніz и3 крaйнzгw неразyміz, мечтaти нёкіz w4бразы, и3ли2 ви1ды, во є4же возмнёти, ћкw kвлeніе б9іе сіE є4сть, и3ли2 ѓгGлово. Мн0гажды же показyетъ и3 дeмwны въ сновидёніzхъ, и3 чyвственнэ, ћкобы побэждaемы, и3 пр0стэ, всsку к0знь стр0итъ къ нaшей поги1бели, въ покарsющихсz є3мY. Е#гдa же сі‰ сотвори1въ не ўлучи1тъ своеS надeжды: понeже глаг0лютъ с™jи nтцы2, ћкw во врeмz моли1твы д0лжни є3смы2 и3мёти ќмъ безви1денъ, невоwбрази1теленъ, неwбразови1денъ, и3 никaкоже что2 пріeмлющій, ни свёта, ни nгнS, ни другaгw чегHлибо, но подобaетъ въ є3ди1нэхъ чт0мыхъ глаг0лэхъ мhсль заключaти. ЗанE молsщійсz є3ди1нэми т0кмw ўсты2, воздyху моли1тсz, ґ не бGу: бGъ бо внeмлетъ ўмY, ґ не глаг0ламъ, ћкоже человёцы. Д¦омъ, глаг0летъ хrт0съ, и3 и4стиною бGу дост0итъ клaнzтисz. И#, хощY пsть словeсъ рещи2 ўм0мъ, нeжели тьмы6 љзhкомъ: тогдA ќбw недоумэвaz њ всёхъ си1хъ діaволъ, влагaетъ въ нaсъ п0мыслъ tчazніz, ћкw и4на временA џна бёша, и3 и3нjи человёцы, въ ни1хже бGъ kви2 чудесA вёры рaди. Нhнэ же нёсть врeмz потрє1бы твори1ти сі‰. СE вси2 є3смы2 хрістіaне, и3 крещeніе н0симъ: И$же вёру и3мeтъ, глаг0летъ писaніе, и3 крести1тсz, спасeнъ бyдетъ. Что2 ли1шшее трeбуемъ; Мh же ѓще семY повинeмсz, и3 тaкw пребyдемъ, совершeннэ лишeнни бyдемъ всегw2, и3мyще є3ди1но т0чію и4мz хрістіaнина: не разумёюще, ћкw ўвёровавый, и3 крести1выйсz, д0лженъ є4сть храни1ти вс‰ зaпwвэди хrтHвы, и3 є3гдA вс‰ и3сп0лнитъ, глаг0лати: Рaбъ неключи1мь є4смь. Ћкоже гDь ко ґп0столwмъ речE: ўчaще | блюсти2 вс‰, є3ли6ка заповёдахъ вaмъ. Всsкъ бо крещaемый tрицaетсz, глаг0лz: tрицaюсz сатаны2, и3 всёхъ дёлъ є3гw2: сочетавaюсz хrтY и3 всBмъ зaповэдемъ є3гw2. Гдё же є4сть tрицaніе нaше, ѓще не всsку стрaсть, и3 всsкъ грёхъ, є3гHже х0щетъ діaволъ, њстaвимъ; Пaче же возненави1димъ t всеS души2, и3 возлю1бимъ хrтA, соблюдeніемъ зaповэдей є3гw2. Кaкw же сохрани1мъ зaпwвэди є3гw2, ѓще не tвeржемсz всsкагw хотёніz своегw2, и3 всsкагw разумёніz; хотёній же, и3 разумёній тёхъ, и4же глаг0лzтсz прwти1вна бhти зaповэдемъ б9іимъ. Понeже мн0жицею бывaютъ нёцыи таковjи, и3ли2 t є3стeственнагw сложeніz, и3ли2 t навыкновeніz благ0е въ нёкіихъ дёлэхъ лю1бzтъ, ѕл0е же ненави1дzтъ: сyть и3 благ‡z разумBніz, ћкw и3 t б9eственныхъ писaній свидётельство и3мyщыz, трeбуютъ же t и3скyсныхъ разсуждeніz. Понeже без8 разсуждeніz нижE т†, ±же благи1ми почитaемъ, сyть дwбрA, и3ли2 занE не благоврeменнэ, и3ли2 занE не нyжнэ, си1рэчь недост0йнэ, и3ли2 неразyмнэ разумёемъ глаг0лємаz. Ћкw не т0чію писaніе, но и3 прилучи1вшійсz вопр0съ, ѓще не внeмлютъ є3мY џба, вопрошaющій и3 вопрошaемый, далeче tх0дитъ t рaзума глаг0лемыхъ, и3 неминyемый нан0ситъ врeдъ. И$бо и3 ѓзъ мн0жицею пострадaхъ вопрошazй, и3 вопрошaемый: є3гдa же, ћкоже подобaетъ, разумэвaхъ глаг0лємаz, п0слэжде ўразумёвъ сіE ўдивлsхсz: кaкw подHбна сyть словесA, разумBніz же далeче дрyгъ t дрyга tстоsтъ. Тaкw и3 въ пр0чихъ всёхъ разсуждeніz трeбуемъ, кaкw д0лжни є3смы2 твори1ти, да содёлаемъ в0лю б9ію. ЗанE т0й вёсть є3стество2 нaше и3звёстнw, ћкw творeцъ всsческихъ, и3 полє1знаz нaмъ ўстр0и, и3 ўзаконоположи2, не чужд†z є3стествA нaшегw, но свHйственнаz семY, и3 т0чію къ совершeнству служ†щаz хотsщымъ в0льнэ къ немY вышеестeственнw взhти: си1рэчь, дёвство, нестzжaніе и3 смиренномyдріе, ґ не благоразyміе: сіe бо є3стeственно є4сть. Смиренномyдріе же вышеестeственно: занE всsку добродётель совершaетъ смиренномyдрый, и3 ничи1мъ д0лженъ сhй, должникA себS, и3 мeньша всёхъ вмэнsетъ. Благоразyмный же д0лженъ сhй, д0лгъ и3сповёдуетъ: ћкоже и3 благотворsй, t тёхже, є4же и4мать, благотвори1тъ, и3 нёсть пaче є3стествA, ћкоже нестzжaтельный. НижE вступи1вый въ супрyжество, ћкоже дёвственникъ: вышеестeственно бо є4сть сіE даровaніе. Тaкw ќбw џвъ спасaетсz, ѓще њстaвль сво‰ хотBніz, и3сполнsетъ б9іz: џвъ же полyчитъ t бGа вэнeцъ терпёніz и3 слaву, ћкw не т0чію зак0нами возбранє1ннаz њстaвль, но съ ни1ми и3 своE є3стество2 побэди1въ, бGу содёйствующу, вышеестeственнw бGа возлюби2 t всеS души2, и3 по си1лэ подражaвъ є3гw2 безстрaстію. Но понeже не разумёемъ мы2 не т0чію нaсъ сами1хъ, и3 рaди нaсъ бывaемыхъ, но и3 намёреніz и4хъ, и3 и3ск0магw t всёхъ: сегw2 рaди пис†ніz б9є1ственныz и3 словесA с™hхъ дрeвнихъ мужeй, прор0кwвъ глаг0лю, и3 прaведныхъ и3 н0выхъ с™hхъ nтє1цъ, kвлsютсz нaмъ несогл†сна, и3 нhнэ хотsщіи спасти1сz несоглaсни дрyгъ со дрyгомъ, є4же бhти не м0жетъ. СE мaлэми словесы2 и3 t є3стествA вещeй, вёмы, ћкw, ѓще всsкъ человёкъ восх0щетъ спасти1сz, ничт0же м0жетъ є3мY воспzти1ти, ни врeмz, ни мёсто, ни начинaніе. Т0чію да не без8 п0льзы вeщь, ю4же х0щетъ твори1ти, совершaетъ, но ћкоже подобaетъ, съ разсуждeніемъ, къ б9ію намёренію њбращaz всsко разумёніе. Понeже не твори6маz сyть н{жна, но то2, чегw2 рaди твори6ма бывaютъ, нижE нев0льнэ согрэшaемъ, ѓще не съ п0мысломъ пeрвэе в0льнэ сослагaемсz, и3 въ плэнeніе впaдаемъ. И# тогдA т0й плэнeннаго нев0льнэ, и3 не хотsща, къ падeнію прив0дитъ. Под0бнэ же, и3 по невёдэнію бывaємаz согрэшє1ніz, бывaютъ t сyщихъ по вёдэнію. Ѓще бо кто2 не ўпіeтсz и3ли2 він0мъ, и3ли2 п0хотію, не невёжствуетъ. T ўпивaніz же начинaетъ помрачaтисz ќмъ, t сегw2 согрэшaти, ґ t џнагw ўмирaти: тёмже не невёдомw смeрть пріи1де, но піsнство вёдомое введE смeрть невёдомую. И# мн0гw њбрsщетъ всsкъ наипaче же въ разумёніzхъ, ћкw t в0льныхъ въ невHльнаz, и3 t вёдомыхъ въ невёдwмаz впaдаемъ. Но понeже kвлsютсz нaмъ пє1рваz лє1гка и3 сл†дка, сегw2 рaди во втор†z прих0димъ нев0льнэ и3 невёдомэ. Ѓще бо t начaла восхотёли бhхомъ зaпwвэди сохрани1ти, и3 пребывaти таковhми, ћкоже крести1хомсz: не бы2 пришли2 въ сі‰ ѕл†z, и3 трeбовали бhхомъ трудHвъ и3 болёзней покаsніz. Nбaче и3 пaки ѓще х0щемъ, вторaz б9іz благодaть, си1рэчь, покаsніе м0жетъ къ пeрвой возвести2 нaсъ добр0тэ. Ѓще же нижE њ сeй тщи1мсz, нyждею, ћкоже и3 нераскazнніи дeмwни, tи1демъ съ ни1ми въ вёчную мyку, ѓще х0щемъ, ѓще не х0щемъ. Не бо2 рaди гнёва сотвори2 нaсъ бGъ, но рaди снабдёніz, да наслади1вшесz благи1хъ є3гw2, благодaрни и3 благомhсленни пребyдемъ ко благодётелю. Но нерадёніе нaше њ рaзумэ дарHвъ є3гw2, въ ўнhніе нaсъ приведE. Ґ сіE забвeнію подвeрже, t негHже невёдэніе въ нaсъ воцари1сz.

Е#гдa же х0щемъ положи1ти начaло, во є4же њбрати1тисz, tню1дуже и3спад0хомъ, мн0гагw трeбуемъ трудA: занE не х0щемъ њстaвити хотёній нaшихъ: но мни1мъ, ћкw съ б9іими, и3 нaше твори1ти м0жемъ, є4же не возм0жно є4сть. Сaмъ бо гDь речE: не да творю2 в0лю мою2, но в0лю послaвшагw мS nц7A, хотS и3 є3ди1на в0лz є4сть nц7A, и3 сн7а, и3 д¦а, ћкw є3ди1на є3стествA сyть нераздёльнэ. Но нaсъ рaди сіE речeсz, и3 по хотёнію пл0ти. Ѓще бо не ўмерщвлeна бyдетъ пл0ть, и3 человёкъ не бyдетъ вeсь води1мь д¦омъ б9іимъ: не м0жетъ твори1ти в0ли б9іей без8 понуждeніz. Е#гдa же воцари1тсz въ нaсъ бlгодaть д¦а: тогдA не ктомY свою2 и4мамы: но ѓще что2 бyдетъ. В0лz б9іz є4сть. ТогдA ми1ръ и4мамы, и3 сhнове б9іи нарекyтсz таковjи, ћкw в0лю џ§ую лю1бzтъ, ћкоже и3 сн7ъ б9ій, и3 бGъ. Ґ сегw2 не возм0жно никомyже њбрэсти2 без8 соблюдeніz зaповэдей, и4миже вс‰кіz сл†сти, си1рэчь, хотBніz сво‰ tсэцaетъ, и3 вс‰кіz бwлёзни њ сeмъ бывaющыz тeрпитъ. T безyміz бо слaсть и3 болёзнь раждaютсz, ћкоже речeсz прeжде, и3 t си1хъ всsка ѕл0ба, занE безyмный самолюби1въ бывaетъ, и3 не м0жетъ бhти братолюби1въ, ни бGолюби1въ, нижE и4мать воздержaніz t страстeй, си1рэчь, хотёній ўг0дныхъ сyщихъ є3мY, нижE терпёніz ск0рбей. Но nвогдA дости1гшу є3мY в0ли своеS, ўмножaетсz въ нeмъ слaсть и3 надмeніе: nвогдa же не дости1гнувъ, и3 болёзнующъ њ сeмъ, прих0дитъ въ малодyшіе, и3 душeвное ўдавлeніе, є4же є4сть предначинaніе геeнны. T рaзума же, си1рэчь, мyдрости, бывaетъ воздержaніе и3 терпёніе. Понeже мyдрый ўдeрживаетъ хотёніе своE, и3 тeрпитъ њ сeмъ болёзнь, и3 почитaz себS сластeй недост0йнымъ, бывaетъ благоразyменъ, и3 благодaренъ ко благодётелю, боsсz, да не кaкw рaди мн0гихъ благи1хъ, и5хже даровA є3мY бGъ въ нhнэшнемъ вёцэ, tтщети1тсz въ бyдущемъ. И# тaкw воздержaніемъ, и3 въ пр0чихъ добродётелzхъ труждaетсz, во всeмъ должникA себS вмэнsz. НижE мaлw что2 њбрэтaетъ воздaти своемY благодётелю, но и3 сaмыz добродётєли почитaетъ вsщшимъ д0лгомъ: пріeмлетъ бо, ґ не tдаeтъ. Сіe же, ћкw спод0бисz возблагодари1ти бGу, и3 бGъ пріeмлетъ благодарeніе є3гw2, почитaетъ џнъ вsщшимъ д0лгомъ и3 при1снw благодари1тъ, творS всsкое блaго, и3 всегдA смиренномyдрствуz, и3 вмэнsетъ себS вsщшаго должникA, и3 мeньша всёхъ. Рaдуzсz њ бз7э благодёющемъ є3мY, и3 веселsсz со трeпетомъ, и3 къ б9eственной неизмэнsемой любви2 течA смиренномyдріемъ, скHрбнаz пріeмлетъ, ѓки дост0инъ. Пaче же и3 б0льшагw прилучaющихсz є3мY дост0йна себS бhти вмэнsетъ, и3 рaдуетсz, ћкw спод0бисz мaлw пострадaти въ нhнэшнэмъ вёцэ, и3 њблегчeніz пріsти мн0гихъ мучeній, ±же пред8угот0ва себЁ въ бyдущемъ. И# ћкw въ сeмъ познаeтъ нeмощь свою2, и3 не возн0ситсz. Ґ занE спод0бисz сі‰ вёдэти, и3 претерпёти по благодaти б9іей, въ б9eственное прих0дитъ желaніе. Смиренномyдріе бо є4сть порождeніе рaзума, рaзумъ же порождeніе и3скушeній. Ўвёдэвшему себE, даeтсz рaзумъ всёхъ. И# повинyzйсz бGу, покарsетъ себЁ всsко мудровaніе пл0ти, и3 по си1хъ повинyтсz є3мY вс‰, є3гдA воцари1тсz смирeніе въ члeнэхъ є3гw2. Познавazй бо себS, ћкоже глаг0лютъ свzтjи, васjлій и3 григ0рій, нах0дитсz посредЁ вели1чіz и3 смирeніz, ћкw ќмную и3мhй дyшу, и3 ћкw мeртвенное и3 земн0е тёло никогдaже возн0ситсz, и3 не tчаzвaетсz: но стыдsсz ќмнагw души2, всёхъ стyдныхъ tвращaетсz, и3 познаS нeмощь свою2, ўбэгaетъ всsкагw возношeніz. Ўразумёвшій ќбw нeмощь свою2, t мн0гихъ и3скушeній тэлeсныхъ же и3 душeвныхъ страстeй, познаeтъ безконeчное б9іе могyщество, кaкw џнъ смирeнныхъ, вопію1щихъ къ немY приболёзненною t сeрдца моли1твою, и3збавлsетъ. И# таков0му пр0чее слaдостна моли1тва бывaетъ. Вёдый, ћкw без8 бGа ничт0же м0жетъ сотвори1ти, и3 страшaсz пaсти, подвизaетсz прилэплsтисz бGу, ўдивлsетсz же помышлsz, кaкw и3збaви є3го2 бGъ t таковhхъ и3скушeній и3 страстeй, и3 благодари1тъ могyщаго и3збaвити є3го2, и3 со благодарeніемъ смирeніе и3 люб0вь пріeмлетъ, и3 tню1дъ никог0же суди1ти дерзaетъ, вёдzй, ћкw, кaкw пом0же є3мY бGъ, тaкw и3 всBмъ помощи2, ѓще благоизв0литъ, м0жетъ, ћкоже глаг0летъ свzтhй маxjмъ. М0жетъ бhть, что2 и3 возм0жетъ кт0либо брaтисz со мн0гими страстьми2, и3 побэждaти, себe же нeмощна сyща почитaетъ. И# сегw2 рaди бGъ вск0рэ пом0же є3мY, да не поги1бнетъ совершeннэ душA є3гw2. И# и4на бHльшаz познавazй, и3 нeмwщи сво‰ помышлsz, пребывaетъ непaдателенъ. Невозм0жно же ктомY дости1гнути сегw2, ѓще не претeрпитъ мн0гихъ и3скушeній, душeвныхъ же и3 тэлeсныхъ. И# си1лою б9іею, терпёніемъ подкрэплsемь, навыкaетъ и3скyсу. Таковhй же tню1дь не дерзaетъ своE твори1ти хотёніе без8 вопр0са и3скyсныхъ, нижE свои2 разумBніz состaвити. ЗанE кaz томY потрeба, и4же х0щетъ чт0либо сотвори1ти, и3ли2 помhслити, не длz жи1зни тэлeсной, и3ли2 сп7сeніz душeвнагw; Ѓще же кто2 не вёсть, к0е хотёніе, и3 к0е разумёніе д0лжно є4сть њстaвити, да и3спытyетъ всsку вeщь и3 всsко разумёніе ўдалeніемъ t сегw2 и3 воздержaніемъ: и3 к0е прин0ситъ стужeніе, и3 бывaемо ќбw слaсть, возбранsемо же болёзнь, ѕло2 є4сть. И# сіE надлежи1тъ презрёти, прeжде нeжели ўкосни1тъ, и3 д0лжно є4сть подвизaтисz побэди1ти то2, внегдA њщути1тъ врeдъ є3гw2. Сіe же глаг0лю њ всsкой вeщи и3 разумёніи, без8 негHже не м0жемъ жи1ви бhти тэлeснэ, и3 благоугоди1ти бGу. ЗанE коснsщеесz nбыкновeніе пріeмлетъ крёпость є3стествA, є3гдa же не попyстиши є3мY, њслабэвaетъ, и3 помaлу и3стреблsетсz: благjй ќбw nбhчай и3 ѕлhй врeмz питaетъ тaкw, ћкоже дровA питaютъ џгнь. Сегw2 рaди подобaетъ нaмъ благ0му всeю си1лою поучaтисz, и3 твори1ти є5, да пріи1детъ навыкновeніе, и3 самодви1жнэ nбhчай твори1тъ, прилучи1вшеесz без8 трудA, ћкоже nтцы2 мaлыми побэди1ша вели6каz. Не хотsй бо и3мёти нyжнэй потрeбы тэлeснэй, но tвергazй џную, да тёснымъ и3 приск0рбнымъ путeмъ шeствуетъ, когдA въ любостzжaніе пріи1детъ: не т0чію бо мн0гое стzжaніе є4сть любостzжaніе, но и3 ѓще кто2 чт0либо и4мать пристрaстнэ, и3ли2 без8 потрeбы, и3ли2 пaче потрeбы. Понeже мн0зіи дрeвніи nтцы2, ѓще и3 мн0гое и3мёzху стzжaніе, ћкоже ґвраaмъ, јwвъ и3 давjдъ, и3 и3нjи мн0зи: но не бЁ въ ни1хъ пристрaстіz: вє1щи же и3мёzху, ћкw б9іz, и3 џнэми пaче kви1шасz благоугоди1ти бGу. ГDь же пресовершeнъ сhй, и3 є3ди1наz самопремyдрость, к0рень сегw2 tсэчE: не т0чію бо и3мёніz и3 стzжaніz, послёдующимъ є3мY подражaніемъ высочaйшіz добродётели, но нижE души2, си1рэчь в0ли, и3 разумёніz своегw2 и3мёти повелЁ. И# сіE вёдzще nтцы2 ўбэгaша мjра, ћкw препинaюща къ совершeнству, и3 не т0чію же сегw2, но и3 в0ли: никт0же бо и3з8 ни1хъ когдaлибо с0бственную в0лю сотвори2. Но џвіи въ повиновeніи тэлeснэмъ, да и4мутъ вмёстw хrтA, nтцA дух0внаго на всsко разумёніе. Џви же въ пустhни, и3 совершeннэмъ ўдалeніи t людeй, самого2 бGа и3мёzху ўчи1телемъ, за нег0же произв0льнэ и3 смeрть претерпёти восхотёша: џвіи же цaрскій ўдержaша пyть, си1рэчь, съ є3ди1нэмъ и3ли2 съ двэмA д0брэ безм0лвствіz, и3мёzху ко благоугождeнію бGу, дрyгъ дрyга совётники блaги. Нёцыи же п0слэ повиновeніz повелёніемъ nтцA начaльствовати и3н0ю брaтіею постaвлени бhвше, ћкw въ повиновeніи живsху, сохранsz пред†ніz тёхже nтє1цъ, и3 бhсть всsкое начинaніе блaго. Нhнэ же, понeже не х0щемъ ни въ повиновeніи сyщіи, ни въ начaльствіи, њстaвити сво‰ хотBніz, сегw2 рaди никт0же въ предспёzніе прих0дитъ. Пр0чее пребhсть, ћкоже и3 є4сть, ўдалeніе t людeй и3 вещeй житeйскихъ, во є4же цaрскимъ путeмъ шeствовати, и3 безм0лвствовати съ є3ди1нэмъ, и3ли2 двэмA, и3 зaповэдемъ хrтHвымъ и3 всsкому писaнію поучaтисz дeнь и3 н0щь: да понE t џнагw и3 t с0вэсти њбличaемь бhвъ, и3 внимaтельнымъ чтeніемъ и3 моли1твою дости1гнетъ кт0либо въ пeрвую зaповэдь, си1рэчь, стрaхъ б9ій, бывaемый t вёры, и3 поучeніz въ б9eственныхъ писaніzхъ. И# чрез8 сіE въ плaчь да пріи1детъ, чрез8 нег0же и3 въ пр0чыz зaпwвэди, и5хже наречE ґп0столъ, вёрою, надeждою, люб0вію: вёруzй бо гDви, бои1тсz мyки, и3 боsйсz мyки, сохранsетъ зaпwвэди, и3 хранsй зaпwвэди, тeрпитъ скHрби, терпsй же скHрби, стsжитъ надeжду на бGа: надeжда же tлучaетъ ќмъ t всsкагw пристрaстіz: и3 tлучeнный t сегw2 воз8имёетъ къ бGу люб0вь. Сі‰ и3дёже восх0щетъ кто2 твори1ти, спасeтсz. Безм0лвствіе же, ћкw начaло сyщее њчищeніz души2, кромЁ трудA вс‰ зaпwвэди ўстроsетъ произволsющему. Бэжи2, ћкоже речeно бЁ нёкоему nтцY, молчи2, и3 безм0лвствуй: сjи бо сyть к0рени безгрёшіz. И# пaки: бёгай t человBкъ, и3 спасeшисz: занE бесBды не попущaютъ ўмY ви1дэти ни согрэшeній свои1хъ, ни ковaрствъ дeмонwвъ, да блюдeтъ человёкъ самого2 себS, нижE пaки благодэsній и3 смотрeній б9іихъ, да стsжетъ t си1хъ рaзумъ б9ій и3 смирeніе. Сегw2 рaди хотsй шeствовати крaткимъ путeмъ ко хrтY, си1рэчь, безстрaстіемъ и3 рaзумомъ, и3 съ рaдостію дости1гнути совершeнства, д0лженъ не и4нуду, си1рэчь, не деснyю, и3ли2 шyюю странY, но во всeмъ своeмъ пребывaніи тщaтельнэ цaрскимъ путeмъ шeствовати, крёпкw ўдалszсz пріумножeній же и3 њскудёній, ћкw nбоS сл†сти произв0дzтъ, и3 нижE и3зли1шествомъ брaшенъ и3 бесёдъ ќмъ помрачaти, и3 њслэплsти є3го2 попечeніzми. НижE пaки продолжи1тельнымъ пост0мъ и3 бдёніемъ мhсль возмущaти. Но сeдмь ви1ды, тэлє1сныz, глаг0лю, дэ‰ніz д0брэ съ терпёніемъ дёлаzй, да восх0дитъ ћкw по лёствицэ, непрестaннw є3ди1ною содержA сі‰ сeдмь, и3 шeствуz ко нрaвственному дэsнію, и4мже вёрующему дaруютсz благодaтію б9іею ўмозрBніz, ћкоже глаг0летъ гDь: ћкw всsко писaніе бGодухновeнно, и3 полeзно є4сть, и3 ћкw ничт0же м0жетъ воспzти1ти хотsщаго спасти1сz, нижE и4мать и4нъ над8 нaми влaсть, рaзвэ є3ди1наго сотв0ршагw нaсъ бGа, и4же и3 гот0въ є4сть въ п0мощь и3 въ соблюдeніе t всsкагw и3скушeніz, вопію1щымъ къ немY, и3 хотsщымъ твори1ти свzтyю є3гw2 в0лю. Без8 негH бо никт0же м0жетъ благ0е твори1ти, нижE ѕло2 нев0льнэ терпёти, ѓще не попyститъ џнъ въ наказaніе прегрэшaющагw, и3 во спасeніе души2 є3гw2. И# ћкw лук†ваz дэлA t нaсъ сyть, и3 происх0дzтъ t нaшей лёности и3 содёйствіz дeмонwвъ. Всsкъ же рaзумъ, добродётель же и3 крёпость, благодaть б9іz є4сть, ћкоже и3 вс‰ прHчаz. И# ћкw по благодaти дадE нaмъ џбласть чaдwмъ б9іимъ бhти, соблюдeніемъ зaповэдей є3гw2. И# ћкw зaпwвэди сjи пaче сохранsютъ нaсъ, и3 благодaть б9іz сyть. Понeже без8 благодaти є3гw2, нижE и5хъ блюсти2 м0жемъ. И# ничегw2 не м0жемъ воздaти є3мY, т0чію є3ди1ну вёру и3 произволeніе. И# вкрaтцэ, вс‰ пр†выz догмaты t твeрдыz вёры и3 слyха содержS, надлежи1тъ начинaти дёланіе по рsду, ћкоже ўчє1ніz во ўчи1лищахъ, и3 тaкw тщaтельнэ предречє1нныz сeдмь дэ‰ніz сaмымъ дёломъ навыкaти. И%же сyть сі‰:

Нyжное и3 и3зрsдное показaніе седми2 тэлeсныхъ дэsній.

Пeрвое є4сть безм0лвіе, си1рэчь, безпопечи1тельное жи1тельство, tстоsщее t всsкагw житeйскагw попечeніz, да возм0жетъ человёкъ ўдалeніемъ t людeй и3 попечeній, ўбэгaти мzтeжа, и3 ћкw львA рыкaющагw, ходsща и3 и4щуща кого2 поглоти1ти бесёдами и3 попечeніzми житeйскими. И# да є3ди1но попечeніе и4мать, кaкw ўгоди1ти бGови, и3 пред8угот0вити дyшу неwсуждeнну въ чaсъ смeртный, и3 со всsкимъ тщaніемъ, да познaемъ крадє1ніz дeмонwвъ, и3 сво‰ согрэшє1ніz, пaче пескA морскaгw с{щаz, ћкw прaхъ т0нкостію мнHгимъ недовёдwмаz. И# при1снw плaча сётуетъ њ є3стествЁ человёческомъ, ўтэшaемь же бывaетъ t бGа, ћкw благоразyмный, и3 ўслаждaетсz, ћкw дости1же ви1дэти, ±же не надёzшесz ўзрёти, пребывaz нёкогда внЁ своеS кeлліи. И# познaвъ свою2 нeмощь и3 си1лу б9ію, страши1тсz и3 ўповaетъ, да ни дерзaz падeтъ t неразyміz, нижE человэколю1біе б9іе забhвъ, пріи1детъ въ tчazніе, ѓще чт0либо приключи1тсz є3мY.

Втор0е, ўмёренный п0стъ, си1рэчь, є4же є3ди1ножды ћсти въ дeнь, и3 не насыщaтисz. И#з8 простhхъ брaшенъ є3ди1нагw р0ду, њбрэтaемыхъ безпопечи1тельнw, и5хже не х0щетъ душA, кромЁ ѓще гдЁ нёсть другaгw, да побэди1тъ чревобёсіе, гортанобёсіе, п0хоть, и3 пребyдетъ безпристрaстна, кyпнw же да не t чегw2 tню1дъ ўдалsетсz, ѕлЁ tметaz т†, ±же бGъ сотвори2 дwбрA ѕэлw2. НижE да вс‰ вдрyгъ пожрeтъ невоздeржнэ и3 сластолюби1вэ, но да kдhй съ воздержaніемъ є3ди1ножды на всsкъ дeнь, ўпотреблsетъ вс‰ во слaву б9ію, ни t чегw2 не ўдалszсь, ћкоже ѕлЁ творsтъ проклsтіи є3ретіцы2. Він0 же полeзно є4сть во своE врeмz: въ стaрости бо и3 нeмощи, и3 въ њхладёвшемъ сложeніи ѕэлw2 полeзно є4сть: nбaче и3 тогдA мaлw. Въ ю4ности же и3 теплотЁ є3стeственнэй и3 здрaвіи водA лyчша є4сть. Nбaче и3 сію2 ѕэлw2 мaлw: жaжда бо є4сть лyчша всёхъ тэлeсныхъ дэsній.

Трeтіе, ўмёренное бдёніе, си1рэчь полови1ну н0щи ўпотреблsти на с0нъ, и3 полови1ну на pалмопёніе, моли1тву, стен†ніz и3 слє1зы. Да ўмёреннымъ пост0мъ и3 бдёніемъ, тёло бyдетъ душЁ благопокорeнно, здрaво, и3 на всsкое дёло благ0е гот0во. Душa же да стsжетъ мyжество, и3 просвэщeніе во є4же зрёти и3 твори1ти подоб†ющаz.

Четвeртое: pалмопёніе, си1рэчь, тэлeснаz моли1тва, pалмы2 и3 колэнопреклонeніи совершaемаz, да ўдручи1тсz тёло, и3 смири1тсz душA, и3 ўбэжaтъ врази2 нaши дeмwни, и3 пріи1дутъ поб0рницы нaши ѓгGли, и3 да познaетъ, кто2 tкyду пріeмлетъ п0мощь. Да не кaкw не вёдый вознесeтсz, мнS ћкw с0бствєнныz є3гw2 сyть дBланіz, и3 њстaвленъ бyдетъ t бGа, ко є4же познaти свою2 нeмощь.

Пsтое: дух0внаz моли1тва ўм0мъ бывaемаz, tстоsщаz t всsкихъ мhслей, въ нeмже ќмъ въ глаг0лемыхъ пребывazй, и3 съ неисповэди1мыми сокрушeніzми припaдаzй къ бGу: того2 є3ди1наго пр0ситъ, да бyдетъ в0лz б9іz во всёхъ свои1хъ начинaніzхъ и3 разумёніzхъ, никaкоже пріeмлz п0мыслъ, и3ли2 w4бразъ, и3ли2 ви1дъ, и3ли2 џгнь, и3ли2 свётъ, и3ли2 и4но что2 tню1дъ. Но ћкw t бGа зри1мь, и3 съ ни1мъ є3ди1нэмъ бесёдуzй безви1денъ, неwбразови1денъ и3 невоwбрази1теленъ бывaетъ. Сіs бо є4сть чи1стаz моли1тва, подобaющаz є3щE дёzтельному, ўмозри1тельному же и4наz бHльшаz си1хъ предлежaтъ.

Шест0е: чтeніе словeсъ и3 жи1тій nтeческихъ, никaкоже внeмлz стр†ннымъ, и3ли2 други6мъ каки6млибо, пaче же є3рет‡ческимъ, догмaтwмъ. Да ўразумёетъ и3з8 б9eственныхъ писaній, и3 и3з8 разсуждeніz nтє1цъ, кaкw побэждaти стр†сти, и3 стzжaти добродётєли, и3 да и3сп0лнитсz ќмъ є3гw2 словeсъ д¦а с™aгw: и3 да забyдетъ прє1жнzz неподHбнаz словесA и3 разумBніz, ±же слhша внЁ кeлліи бhвъ, и3 да мн0гимъ бесёдованіемъ моли1твы, и3 чтeніемъ пріи1детъ въ мы6сли бл†ги. Моли1твэ бо вспомоществyетъ чтeніе въ безм0лвіи, и3 чтeнію чи1стаz моли1тва, є3гдA кто2 внeмлетъ глаг0лємымъ, и3 нелёностнw чтeтъ и3ли2 поeтъ, хотS и3 никaкоже м0жетъ ўразумёти, ћкоже подобaетъ си1лу си1хъ t помрачeніz страстeй, ѓще и3 мн0жицею t мнёніz прельщaемсz. Пaче же мнsщіи себE, ћкw и4мутъ мyдрость мjра сегw2, не вёдzще же, ћкw дёzтельный рaзумъ потрeбенъ нaмъ, да ўразумёемъ сі‰, ґ не є3ди1нэмъ слhшаніемъ хотsщему подобaетъ ўразумёти рaзумъ б9ій. ЗанE и4но є4сть слhшаніе, и4но же дэsніе. Ћкоже бо t є3ди1нагw слhшаніz никт0же м0жетъ содёлатисz худ0жникомъ, но t є4же ви1дэти и3 твори1ти, и3 мн0гw погрэшaти, и3 и3справлsему бhти и3скyсными, и3 терпёніемъ и3 tсэчeніемъ свои1хъ хотёній, и3 многодёйствіемъ прих0дитъ въ навыкновeніе худ0жества: тaкw и3 дух0вный рaзумъ не раждaетсz t є3ди1нагw поучeніz, но t бGа дaруетсz по благодaти смиренном{дрымъ. Ничт0же бо чyдно є4сть, что2 чтyщій пис†ніz, по крaйнэй мёрэ t чaсти мни1тъ вёдэти, пaче же ѓще дёzтеленъ є4сть. Но не и3 рaзумъ б9ій и3мёетъ таковhй, но словесA и3мyщихъ рaзумъ слhшz. Ћкw мн0зіи писaвшіи и3мёzху рaзумъ б9ій, ћкоже прор0цы: но сeй не u5. Под0бнэ и3 ѓзъ собрaвъ и3з8 б9eственныхъ писaній, ґ не t д¦а спод0бльсz слhшати, но t слhшавшихъ t негw2 ўслhшахъ, ћкоже нёцыи њ нёкоемъ грaдэ и3ли2 человёцэ, t вёдущихъ сі‰ слhшатъ.

Седьм0е: вопрошeніе и3скyсныхъ њ всsкомъ словеси2 и3 начинaніи, да не t неискyсства, и3ли2 самоуг0діz, и3н0е вмёстw подобaющагw разумёz и3 творS, кто2 чaстw прельщaетсz, и3 во мнёніе впaдаетъ, мнsйсz вёдэти, но не u5 что2 ўразумЁ, по ґп0столу, ћкоже подобaетъ.

По си1хъ седьми2 дэsніzхъ тэлeсныхъ, подобaетъ и3мёти терпёніе во всёхъ приключaющихсz, ±же попyститъ бGъ къ познaнію, и3скyсу и3 ўвёдэнію нaшеz нeмощи: и3 нижE дерзaти, нижE tчаzвaтисz, ѓще чт0либо приключи1тсz є3мY благ0е, и3ли2 ѕл0е. Всsкагw же сновидёніz и3 всsкагw сл0ва и3 дёла прaзднагw при1снw подобaетъ tвращaтисz, поучaтисz же и4мени б9ію, пaче дыхaніz, во всsкомъ врeмени, мёстэ же и3 вeщи, и3 припaдати къ немY t души2, tвлекaz ќмъ t всёхъ мjра п0мыслwвъ, и3 т0чію и3щS, є4же бhти в0ли б9іей. И# тогдA начинaетъ ќмъ зрёти согрэшє1ніz сво‰, ћкw пес0къ морскjй. И# сіE є4сть начaло просвэщeніz души2, и3 знaкъ здрaвіz є3S. И# крaтцэ, бывaетъ душA сокрушeнна, и3 сeрдце смирeнно, и3 мeньшу всёхъ вмэнsетъ себE вои1стинну, и3 начинaетъ разумэвaти благодэ‰ніz б9іz, nсHбнаz, и3 џбщаz, въ б9eственныхъ писaніzхъ њбрэтaємыz, и3 нaши прегрэшє1ніz. Сохранsетъ же и3 зaпwвэди въ рaзумэ t пeрвыz до послёдніz. Понeже гDь, ћкw на лёствицэ положи2 и5хъ, и3 никто2 не м0жетъ, преступи1въ є3ди1ну, дости1гнути когдaлибо другjz. Но ћкоже по степeнємъ, тaкw t пeрвыz прих0дитъ ко втор0й, t џной къ трeтіей, д0ндеже сотворsтъ человёка бGомъ, по благодaти даровaвшагw ты6z произволsющымъ.

Њ т0мъ, ћкw хотsщій храни1ти зaпwвэди. T стрaха б9іz начинaти д0лженъ є4сть, да не въ пр0пасть поп0лзнетсz.

Ѓще же кто2 х0щетъ преуспёти, да пaче на џнэхъ зaповэдехъ kви1тъ тщaніе, ґ не tи1нудэ. Кромё же сеS въ стремни1ну, пaче же въ пр0пасть низпадeтъ. Ћкоже бо въ седми2 дарёхъ д¦а, никт0же м0жетъ дости1гнути пр0чихъ, ѓще не начнeтъ t стрaха: тaкw и3 въ блажeнствахъ гDнихъ. Начaло во премyдрости, глаг0летъ дв7дъ, є4сть стрaхъ гDнь. Другjй же прор0къ свhше њ сeмъ и3зрeкши, речE: дyхъ премyдрости и3 рaзума, дyхъ совёта и3 крёпости, дyхъ вёдэніz и3 благочeстіz, дyхъ стрaха б9іz. Да и3 гDь њ стрaсэ пeрвэе начA ўчи1ти, глаг0летъ бо: бlжeни ни1щіи дyхомъ, си1рэчь да бyдетъ всsкъ пронзeнъ стрaхомъ б9іимъ, и3мёz неисповэди1мое душeвное сокрушeніе. Занeже гDь, ћкw њсновaніе положи2 зaповэдь сію2, вёдый ћкw без8 сеS, ѓще бы кто2 и3 на нб7си2 жи1тельствовалъ, не восп0льзуетсz, и3мёz гордhню, є4юже діaволъ, и3 ґдaмъ, и3 и4ніи мн0зіи пад0ша. И# сегw2 рaди хотsй соблюсти2 пeрвую зaповэдь, си1рэчь стрaхъ, ћкоже речeсz, д0лженъ є4сть со мн0гимъ тщaніемъ размышлsти прежденапи6санныz приключє1ніz жи1зни, и3 безмBрныz и3 неизслBдимыz б9іz благодэ‰ніz: и3 вс‰, є3ли6ка сотвори2, и3 твори1тъ нaсъ рaди ви1димыми и3 неви1димыми, зaповэдьми и3 догмaты, прещeніи же и3 nбэтовaніи, хранS, питaz, промышлsz, животворS, и3збавлsz t ви1димыхъ и3 неви1димыхъ врагHвъ, моли1твами и3 ходaтайствомъ с™hхъ є3гw2 врачyz болBзни, ±же безчи1ніе нaше нан0ситъ нaмъ, долготерпS при1снw њ нaшихъ беззак0ніzхъ, нечeстіzхъ и3 грэсёхъ, и3 њ всёхъ, є3ли6ка сотвори1хомъ и3 твори1мъ, и3 є3ли1ка и4мамы сотвори1ти, t ни1хже да и3збaвитъ нaсъ бlгодaть є3гw2, и3 є3ли1кw прогнэвлsемъ є3го2 сл0вомъ, дёломъ и3 помышлeніемъ. И# не т0чію тeрпитъ нaмъ, но и3 вsщше благотвори1тъ соб0ю, ѓгGлы, писaніемъ, прaведными, прор0ки, ґпcлы, мyченики, ўчи1тели и3 препод0бными nтцы2. И# разсмотрsz џвэхъ страд†ніz, џвэхъ же и3 п0двиги, посeмъ ўдивлszсz снисхождeнію гDа нaшегw ї}са хrтA, житію2 є3гw2 въ мjрэ сeмъ, пречи6стымъ стrтsмъ є3гw2, крестY, смeрти, погребeнію, воскресeнію, вознесeнію, пришeствію с™aгw д¦а, неизречє1ннымъ чудесє1мъ, при1снw и3 на всsкъ дeнь бывaємымъ, раю2, вэнцє1мъ, сыноположeнію, є3гHже спод0би ны2, и3 всемY, є4же њбдержи1тъ б9eственное писaніе, и3 бHльшаz помышлsz ўжасaетсz, разсмотрsz человэколю1біе б9іе, трепeщетъ и3 ўдивлsетсz долготерпёнію, и3 снисхождeнію є3гw2 къ нaмъ, и3 сётуетъ њ тщетЁ, ю4же пострадA є3стество2 нaше: глаг0лю же њ ґгGлови1дномъ безстрaстіи, њ раи2, и3 њ всёхъ благи1хъ, и3з8 ни1хже и3спад0хомъ, и3 њ всёхъ ѕлhхъ, въ ни1хже впад0хомъ, глаг0лю же њ дeмwнэхъ, њ страстeхъ и3 грэсЁ: и3 сокрушaетсz душeю, размышлsz, коли1кw ѕHлъ произhде t ѕл0бы нaшеz и3 ковaства дeмонwвъ.

Њ втор0й зaповэди, и3 њ т0мъ, ћкw стрaхъ раждaетъ плaчь.

И# тaкw дaруетъ є3мY бGъ блажeнный плaчь, си1рэчь вторyю зaповэдь. Блажeни, глаг0летъ сп7си1тель, плaчущіи, си1рэчь, њ себЁ самёхъ и3 њ бли1жнемъ, t любви2 и3 сострадaніz. И# плaчетъ, ћкw над8 мeртвымъ, t стрaшныхъ разумёній бывaемыхъ по смeрти, и3 прeжде смeрти: плaчетъ же со стенaніи и3з8 глубины2 сeрдца, и3 мн0гими г0рькими и3 приболёзненными слeзы, и3 неисповэди1мыми рыдaніи. И# нижE њ чeсти, ни њ безчeстіи печeтсz: но и3 сaмую жи1знь презирaетъ, и3 мн0гажды t болёзни сердeчныz и3 непрестaнныхъ плaчей забывaетъ и3 пи1щу. И# тaкw благодaть б9іz, и3 џбщаz всёхъ мaти дaруетъ є3мY кр0тость, и3 начaло подражaніz ї}су хrтY, си1рэчь, трeтію зaповэдь, ћкоже глаг0летъ гDь: бlжeни кр0тцыи. И# бывaетъ ћкw кaмень ўтверждeнный, и3 никaкоже колеби1мь вётромъ, и3ли2 волнaми житeйскими: но є3динaковъ при1снw пребывaетъ, во nби1ліи и3 скyдости, въ благополyчіи и3 ѕлоключeніи, въ чeсти и3 безчeстіи, и3 крaтцэ, во всsкое врeмz и3 при всsкой вeщи вёсть разсуждeніемъ, ћкw вс‰ прех0дzтъ, сл†дкаz же и3 прискHрбнаz, и3 ћкw житіE сіE є4сть пyть къ бyдущему вёку, и3 ћкw ѓще и3 не х0щемъ мы2, бывaємаz прилучaтсz нaмъ, и3 всyе смущaемсz, и3 вэнeцъ терпёніz погублsемъ, и3 бGу противлsющимисz kвлsемсz. Занeже вс‰ є3ли6ка твори1тъ бGъ, сyть дwбрA ѕэлw2: и3 мы2 не вёмы. Настaвитъ бо, глаг0летъ писaніе, крHткіz на сyдъ, пaче же на разсуждeніе вещeй. Но нижE во врeмz преwгорчeніz tню1дъ смущaетсz таковhй, но пaче рaдуетсz, ћкw њбрёте врeмz п0льзы и3 любомyдріz, помышлsz, ћкw кромЁ вины2 не бhсть и3скушeніе. Но и3ли2 бGа, и3ли2 брaта своего2, и3ли2 и3нaго кого2 њскорби1лъ є4сть въ невёдэніи, и3ли2 въ вёдэніи, и3 ћкw пaче њбрётесz винA прощeніz є3гw2, да понE терпёніемъ пріи1метъ прощeніе мн0гихъ ѕHлъ свои1хъ, и3 ћкw ѓще не њстaвитъ брaту своемY долгHвъ є3гw2, ни nц7ъ нбcный њстaвитъ є3мY долгHвъ є3гw2, и3 ћкw нёсть крaтшіz добродётели сеS, си1рэчь зaповэди ко њставлeнію грэхHвъ. Њстaвите бо глаг0летъ писaніе, и3 њстaвитсz вaмъ. И# ћкw спод0бисz сі‰ познaти и3 твори1ти подражaніемъ хrтY, кр0токъ содёлавсz благодaтію зaповэди. Сётуетъ же њ брaтэ, ћкw рaди грэхHвъ свои1хъ и3скушaетсz брaтъ t џбщагw врагA, во ўврачевaніе нeмощи є3гw2. Понeже всsко и3скушeніе, ћкw врачевство2 t бGа попускaетсz длz и3сцэлeніz немощствyющіz души2. И$бо дaруетъ и3 преждебhвшихъ и3 настоsщихъ њставлeніе, и3 бyдущихъ ѕHлъ возбранeніе. Не и4мать же похвалы2 ни діaволъ, ни и3скушazй, ни и3скушaемый. Понeже діaволъ дост0инъ є4сть нeнависти, ћкw ѕлотв0рецъ: не бо2 печaсz твори1тъ сіE. И#скушazй же дост0инъ є4сть поми1лованіz t и3скушaемагw, не ћкw люб0вію творsй, но ћкw наругaемь є4сть и3 ўдручaемь. И#скушaемый же за сво‰ согрэшє1ніz, ґ не за другaго, тeрпитъ скHрби, да и4мать похвалY. Нижe бо безгрёшенъ є4сть: ѓще же и3 є4сть, є4же є4сть невозм0жно, но тeрпитъ ўповaніемъ мздовоздаsніz, и3 стрaхомъ мyкъ. И# сjи u5бо тaкw: бGъ же богaтъ сhй, и3 всBмъ полє1знаz ўстроszй, дост0инъ є4сть бlгодарeніz, ћкw и3 діaвола и3 ѕлHбы человёчєскіz долготерпэли1вw сн0ситъ, вознаграждaz всsкое блaго, и3 прeжде грэхA, и3 по грэсЁ кaющымсz. Всsкое ќбw разсуждeніе ўразумёвъ, спод0бивыйсz храни1тель бhти трeтіz зaповэди, да не кaкw наругaемь бyдетъ въ рaзумэ, и3ли2 невёдэніи, но пріeмь дaръ смирeніz, вмэнsетъ себS ничт0же сyща: кр0тость бо є4сть начaло смирeніz, сіs же двeрь є4сть безстрaстіz, и3 си1мъ неtпадaемую и3 совершeнную люб0вь стsжетъ познaвый є3стество2 своE, что2 бЁ прeжде рождeніz, и3 что2 по смeрти бyдетъ. И$бо человёкъ ничто2 и3н0е є4сть, кaкъ мaлое и3 вск0рэ и3счезaющее ѕлов0ніе, и3 хyждшій є4сть всeй твaри. Занeже никакaz и3нaz твaрь бездyшнаz, и3 њдушевлeннаz, никогдaже не преврати2 совёта б9іz, но ћкоже человёческое є3стество2, мн0гw ќбw благодётельствуемо, мн0гw же бGа при1снw преwгорчевaющее. И# тaкw сподоблsетсz четвeртыz зaповэди, си1рэчь, желaніz къ стzжaнію добродётелей. Блажeни, глаг0летъ писaніе, ѓлчущіи и3 жaждущіи прaвды, и3 бывaетъ ћкоже жаждazй и3 ґлкazй всsкіz прaвды, си1рэчь добродётели тэлeсныz и3 нрaвственныz, си1рэчь душeвныz. Е#гдa бо кто2 не вкyситъ чегw2, не вёсть чегw2 лишaетсz, глаг0летъ вели1кій васjлій. Но вкуси1вый, ѕэлw2 желaетъ. Тaкw и3 вкуси1вый слaдwсти зaповэдей, и3 вёдый, что2 вмaлэ прив0дzтъ є3го2 зaпwвэди къ подражaнію хrтY, ѕэлw2 желaетъ стzжaти пр0чыz, ћкw и4хъ рaди и3 смeрть мн0гажды презирaетъ. Њщути1въ же мaло нёчто t сокровeнныхъ въ б9eственныхъ писaніzхъ т†инъ б9іихъ, ѕэлw2 жaждетъ ўразумёти и5хъ, и3 є3ли1кw пріeмлетъ рaзумъ: мн0жае жaждетъ и3 воспалsетсz. Ћкоже піsй плaмень: занeже непостижи1мо всBмъ б9eственное, сегw2 рaди при1снw пребывaетъ жаждazй. И# ћкw ќбw здрaвіе и3 болёзнь длz тёла, тaкw добродётель и3 ѕл0ба длz души2, и3 рaзумъ и3 неразyміе длz ўмA: и3 є3ли1кw кто2 тщи1тсz њ благочeстіи, си1рэчь, њ дэsніи, толи1кw ќмъ просвэщaетсz въ рaзумэ, и3 тaкw сподоблsетсz ми1лости пsтою зaповэдію, ћкоже глаг0летъ гDь: блажeни ми1лостивіи. Ми1лостивый же є4сть ми1луzй бли1жнzго t тёхъ, ±же сaмъ пріsлъ є4сть t бGа, ѓще стzж†ніz, ѓще бр†шна, ѓще крёпость, ѓще сл0во на п0льзу, ѓще моли1тву, и3 ѓще и4мать си1лу поми1ловати молsщаго є3го2, вмэнsz себS должникA бhти: занE пріsтъ бHльшаz тогw2, є4же и3стzзyетсz t негw2: и3 ћкw спод0бисz, ћкоже бGъ, ми1лостивымъ нарицaтисz, тaже и3 t хrтA, въ нhнэшнемъ и3 бyдущемъ вёцэ, пред8 всeю твaрію. И# ћкw чрез8 брaта бGъ трeбуетъ ў негw2, и3 должни1къ є3мY бывaетъ: и3 ћкw ќбw кромЁ проси1магw t негw2, м0жетъ ўб0гій жи1въ бhти, кромё же є4же ми1ловати по возм0жности своeй, не м0жетъ т0й жи1въ бhти, и3ли2 спасти1сz: занE ѓще не х0щетъ ўщeдрити є3стествA своегw2, кaкw бGа м0литъ ўщeдрити є3го2; И# тaкw и3 и4наz мнHга помышлsz, спод0бльсz зaповэдей, даeтъ не т0чію сво‰, но и3 дyшу свою2 за бли1жнzго. Сіe бо є4сть совершeннаz ми1лостынz, ћкоже и3 хrт0съ смeрть нaсъ рaди претерпЁ, всBмъ показaвъ w4бразъ и3 примёръ, да дрyгъ за дрyга ўмирaемъ: не т0чію же за другHвъ, но и3 за врагHвъ, врeмени трeбующу.

Нёсть же нyждно и3мёти вeщь, си1рэчь, ко є4же ми1ловати, сіE пaче вели1каz нeмощь є4сть, но да и3 tню1дъ не и3мёzй чи1мъ ми1ловати, благоутр0біе ко всBмъ и4мать, є3г0же стzжaвъ, м0жетъ помощи2 трeбующымъ, безпристрaстенъ ќбw бhвъ къ вещaмъ житє1йскимъ, къ человёкwмъ же и3мhй сострадaніе. Но нижE ўчи1ти подобaетъ тщеслaвіz рaди, не показaвъ пeрвэе дёломъ, да врачyzй немощствyющихъ дyшы, не kви1тсz сaмъ немощнёйшій пaче трeбующихъ врачевaтисz. Понeже всsкаz вeщь трeбуетъ врeмени и3 разсуждeніz, да не безврeменнэ, и3ли2 кромЁ потрeбы что2 бyдетъ. Немощн0му бо лyчше є4сть ўдалeніе t всёхъ, и3 нестzжaніе мн0гw лyчше є4сть ми1лостыни. Безпристрaстіz же рaди сподоблsетсz шестhz зaповэди, ћкоже глаг0летъ гDь: Бlжeни чи1стіи сeрдцемъ, си1рэчь, всsку добродётель соверши1вшіи с™hми п0мыслы, и3 доспёвшіи во є4же ви1дэти вє1щи по є3стествY и4хъ: и3 тaкw ми1ра п0мыслwвъ достигaетъ таковhй. Бlжeни, глаг0летъ писaніе, миротв0рцы, си1рэчь, ўмиротворsющіе дyшу и3 тёло, да покорsтъ пл0ть дyху, да не ктомY пожелaетъ пл0ть на дyха, но благодaть с™aгw д¦а да цaрствуетъ въ душЁ, и3 да руков0дствуетъ ю5, ћкоже х0щетъ, даровaвши б9eственный рaзумъ, и4мже м0жетъ таковhй претерпэвaти гонeніе, поношeніе и3 њѕлоблeніе прaвды рaди, и3 рaдоватисz, ћкw мздA є3гw2 мн0га на небесёхъ. Вс‰ бо блажє1нства бGа, по благодaти творsтъ человёка содёлавшасz кр0ткимъ, жaждущимъ всsкіz прaвды, ми1лостивымъ, безстрaстнымъ, миротв0рцемъ, терпsщимъ всsку болёзнь съ рaдостію любвE рaди б9іz и3 бли1жнzгw. Тёмже сі‰ дaры сyть б9іz, и3 мы2 должни2 є3смы2 ѕэлw2 благодари1ти є3мY си1хъ рaди, и3 њ предложeнныхъ возмeздіzхъ, си1рэчь, цrтвіи небeсномъ въ бyдущемъ, и3 њ ўтэшeніи здЁ, и3 и3сполнeніи всsкагw блaга и3 щедр0тъ t бGа, и3 њ kвлeніи б9іи, ўмозрёніемъ сокровeнныхъ т†инъ въ б9eственныхъ писaніzхъ, и3 во всёхъ твaрzхъ є3гw2, и3 њ мн0зэй мздЁ на нб7си2, подражaніе бhвъ хrтY на земли2 и3 блажeнство к0ейждо зaповэди си1рэчь, верх0внэйшее блaго, и3 конeцъ желaній. Понeже, по ґп0столу, сaмъ бGъ є3ди1нъ є4сть блажeнъ, во свётэ живsй непристyпнэмъ. Но ѓще и3 д0лгъ и4мамы храни1ти, пaче же сохранены2 бhти t зaповэдей: человэколюби1вый же бGъ дaрствуетъ возмє1здіz, и3 здЁ и3 тaмw, t зaповэди вёрующему є3мY.

Всёхъ же си1хъ рaди, t блажeннагw плaча бывaемыхъ, ќмъ пріeмлетъ њблегчeніе страстeй, примирszсz съ бGомъ њ грэсёхъ свои1хъ, г0рькими и3 мн0гими слезaми: сраспинaетсz ќбw ќмнэ хrтY, нрaвственнымъ дёланіемъ си1рэчь, соблюдeніемъ зaповэдей ћкоже речeсz, и3 хранeніемъ пzти2 чyвствъ, да ничт0же tню1дъ сотворsтъ внЁ потрeбы.

Ќмъ же, ўдeрживаz безсловє1снаz стремлє1ніz, начинaетъ њбyздывати сyщыz њ нeмъ стр†сти, глаг0лю же, ћрость и3 желaніе. И# nвогдA свирёпэющую ћрость ўтолsетъ мsгкостію желaніz, nвогдa же жест0костію ћрости ўтолsетъ желaніе. И# пришeдъ въ себE ќмъ, познаeтъ своE дост0инство, ћкw самодeржецъ є4сть, и3 пріeмлетъ зрёніе вещeй по є3стествY и4хъ. Tверзaетсz бо є3мY лёвое џко, є4же њслэпи2 діaволъ њбладaніемъ страстeй, и3 сподоблsетсz человёкъ спогребсти1сz хrтY ќмнэ t вещeй мjра, и3 не ктомY крад0мь бывaетъ внёшнимъ благоwбрaзіемъ, но взирaетъ на злaто и3 сребро2, драг0е кaменіе, и3 познаeтъ, ћкw t земли2 сyть, ћкоже и3 прHчаz безд{шнаz, кaменіе же и3 древесA. Под0бнэ и3 человёка, ѓки тлёніе, и3 мaлу пeрсть во гр0бэ по смeрти сyща, и3 вс‰ сл†дкаz житіS нивочт0же вмэнsz, ви1дитъ при1снw и3змэнє1ніz и4хъ со мн0гимъ совётомъ t рaзума бывaющимъ. И# содёловаетсz мeртвымъ мjрови, и3 съ рaдостію мjръ ўмерщвлsетсz є3мY, и3 не ктомY и4мать понуждeніе, но пaче пок0й и3 безпристрaстіе.

И# тaкw чистот0ю души2 сподоблsетсz ќмнэ воскрeснути со хrт0мъ, и3 пріeмлетъ крёпость ви1дэти безстрaстнэ внBшнzz благолBпіz вещeй, и3 прославлsетъ и4ми сотв0ршаго вс‰, и3 зрS въ чyвственныхъ твaрzхъ си1лу и3 пр0мыслъ б9ій, блaгость же и3 премyдрость, по ґп0столу, и3 зрS сокровє1ннаz въ б9eственныхъ писaніzхъ тaйны, ќмъ сподоблsетсz вознесeніz со хrт0мъ видёніемъ мhсленныхъ твaрей, си1рэчь, рaзумомъ ќмныхъ си1лъ, и3 разумэвaz t мн0гихъ слeзъ рaзума и3 рaдости, t ви1димыхъ неви6димаz, t приврeменныхъ вBчнаz ќмствуетъ. Понeже ѓще приврeменный, мjръ сeй, и3менyемый и3згнaніемъ и3 њсуждeніемъ преступи1вшихъ зaповэдь б9ію, толи1кw прекрaсенъ є4сть, кольми2 пaче вBчнаz и3 недоразумэвaємаz благ†z, ±же бGъ ўгот0ва лю1бzщымъ є3го2. И# ѓще џнаz благ†z неудоборазумёєма сyть, по превосх0дству своемY: кольми2 пaче бGъ вс‰ сі‰ и3з8 ничегw2 сотвори1вый.

Ѓще бо кто2 ўпраздни1тсz t всёхъ, и3 печeтсz њ тэлeсныхъ и3 душeвныхъ дэsніzхъ, нарицaемыхъ t nтє1цъ благочeстіемъ: не довэрsетъ же всsкому с0нію, и3 своемY ўразумёнію не и3мyщу свидётельства t писaніz и3 всsкіz прaздныz бесёды ўбэгaетъ, да совершeннw не слhшитъ, и3ли2 не чтeтъ чегHлибо прaзднагw, пaче же њ є4реси: ўмн0жатсz въ нeмъ рaзума и3 рaдости слeзы, тaкw, ћкw пи1ти | t мн0жества и4хъ: и3 прих0дитъ въ другyю моли1тву чи1стую, подобaющую ўмозри1тельному. Ћкоже бо и4на чтє1ніz тогдA подобaетъ и3мёти, и3 и4ны слeзы: тaкw и3 нhнэ, понeже ќмъ дости1же дух0вныхъ видёній, сегw2 рaди tнhнэ д0лженъ є4сть чести2 вс‰ б9eствєннаz пис†ніz, ћкw не боsсz неудобопостижи1мыхъ глагHлъ писaніz, ћкоже дёzтельніи є3щE и3 немощнjи невёдэніz рaди. Ўкоснёніемъ бо и3 п0двигами, въ тэлeсныхъ и3 нрaвственныхъ дэsніzхъ сораспsтсz хrтY и3 спогребeсz рaзумомъ вещeй, є3стеств0мъ же и3 и3змэнeніемъ: совоскрeсе же безстрaстіемъ и3 рaзумомъ б9eственныхъ т†инъ, въ чyвственныхъ є3гw2 творeніzхъ сyщихъ, t негHже съ ни1мъ въ прем‡рнаz взhде, рaзумомъ мhсленныхъ и3 сокровeнныхъ въ б9eственныхъ писaніzхъ т†инъ. T стрaха во бlгочeстіе: t негHже вёдэніе, и4мже совётъ, си1рэчь, разсуждeніе: t негHже крёпость, t сеS рaзумъ, и3 прих0дитъ въ премyдрость. Всёми бо речeнными дэsніzми и3 видёніzми сподоблsетсz чи1стыz и3 совершeнныz моли1твы, бывaемыz t ми1ра и3 любвE б9іz, и3 вселeніz с™aгw д¦а. И# сіE є4сть глаг0лемое, стzжи2 бGа въ себЁ, и3 kвлeніе и3 вселeніе б9іе, ћкоже речE златоyстъ, да бyдутъ тёло и3 душA по возм0жности, ћкоже хrтHвы, безгрёшны, и3 да и4мамы ќмъ њ хrтЁ разумэвaющъ д¦а благодaтію и3 премyдростію, є4же є4сть рaзумъ б9eственныхъ и3 человёческихъ вещeй.

Њ четырeхъ добродётелехъ души2.

Ви1ды же премyдрости сyть четhре: мyдрость, си1рэчь, рaзумъ, ±же твори1ти и3 не твори1ти подобaетъ, и3 б0дрость ўмA. Цэломyдріе, си1рэчь, є4же цёлу бhти мудровaнію, ћкw да возм0жетъ ўдeрживати себE внЁ дёла, сл0ва же и3 помышлeніz неуг0днагw бGу. Мyжество, си1рэчь, крёпость, и3 терпёніе въ трудёхъ сyщихъ по бз7э, и3 и3скушeніzхъ. Прaвда, си1рэчь, раздэлeніе, подаю1ща всBмъ си6мъ рaвное. Сі‰ же четhре гл†вныz добродётєли раждaютсz t трeхъ душeвныхъ си1лъ, си1це: t словeсныz ќбw чaсти, си1рэчь, ўмA, двЁ, мyдрость и3 прaвда, сjесть, разсуждeніе: t желaтельныz же, цэломyдріе: t ћростныz же, мyжество: кaждаz же стои1тъ среди2 двою2 страстeй внЁ є3стествA. Мyдрость, горЁ ќбw t є4же презирaти, д0лу же t безyміz: цэломyдріе, горЁ ќбw t њкаменeніz, д0лу же t блудA: мyжество, горЁ ќбw t дeрзости, д0лу же t боsзни: прaвда, горЁ ќбw t малостzжaніz, д0лу же t лихои1мства. И# сjи четhре сyть w4бразъ небeснагw, џсмь же земнaгw. Вс‰ же сі‰ и3звёстнэ u5бо вёсть бGъ, ћкоже преждебы6вшаz, насто‰щаz же и3 грzд{щаz: t чaсти же, и4же по благодaти б9іей дёломъ научи1сz t негw2, и3 спод0бисz бhти по w4бразу и3 по под0бію є3гw2. Глаг0лzй бо вёдэти, ћкоже подобaетъ t є3ди1нагw слyха, прельсти1сz. ЗанE человёчь ќмъ без8 руководи1телz не м0жетъ взhти на нeбо когдA, нижE пaки, не возшeдъ и3 ўви1дэвъ, рещи2 что2, є4же не вёсть: но ѓще что2 t писaніz слhша, сіE т0чію подобaетъ t слhшаніz глаг0лати со благоразyміемъ, и3 и3сповёдати nц7A сл0ва, ћкоже речE васjлій вели1кій. И# мнsщійсz рaзумъ и3мёти, пребывaетъ хyждшій невёжды. Мнёніе бо не попускaетъ бhти мни1мому, глаг0летъ с™hй маxjмъ. Похвaльно же бывaетъ невёдэніе, ћкоже глаг0летъ златоyстъ, ѓще кто2 въ рaзумэ вёсть, ћкw не вёсть. Е$сть же невёжество, пaче всsкагw невёжества, є3гдA нижE вёсть кто2, ћкw не вёсть. Бывaетъ ќбw и3 рaзумъ л0женъ, ѓще кто2 мни1тъ вёдэти, ничт0же вёдый по ґп0столу.

Њ дёzтельномъ рaзумэ.

Е$сть же рaзумъ и4стинный, и3 є4сть невёдэніе совершeнное, лyчше же всёхъ рaзумъ дёzтельный: занE кaz п0льза человёку, ѓще всsкъ рaзумъ и3мhй, пaче же пріeмый t бGа по благодaти, ћкоже соломHнъ; ћкw не возм0жно є4сть таковY друг0му бhти когдA, и3 въ вёчное мучeніе tити2, не пріeмь и3звэщeніz t дёлъ и3 твeрдыz вёры свидётельствомъ с0вэсти, ћкw свобождaетсz бyдущіz мyки, внегдA не зазирaти себE самагw2, ћкw вознерадЁ њ чeмлибо и3з8 д0лжнагw по возм0жности є3гw2, ћкоже глаг0летъ с™hй їwaннъ бGосл0въ: Ѓще сeрдце нaше не зaзритъ нaмъ, дерзновeніе и4мамы къ бGу. Но nбaче, ћкоже глаг0летъ с™hй нjлъ, ћкw и3 самA с0вэсть прельсти1сz, њмрачeніемъ страстeй бhвъ порyгана, ћкоже глаг0летъ лёствичникъ. Ѓще бо є3ди1наz ѕл0ба помрачaти ќмъ њбhче, глаг0летъ вели1кій васjлій, и3 мнёніе твори1тъ слёпа, и3 не попускaетъ бhти мнsщемусz: что2 пр0чее ќбw речeмъ њ раб0тающихъ страстeмъ; мнsтъ ли себЁ и3мёти чи1сту с0вэсть, и3 пaче же ви1дzще ґп0стола пavла, и3мyща въ себЁ хrтA, сл0вомъ и3 дёломъ глаг0лавша, ћкw ничт0же себE свёмъ согрэшaюща, си1рэчь, но не њ сeмъ њправдaюсz; мн0зіи бо t вели1кагw нечyвствіz мни1мъ, ћкw є3смы2 что2, ничт0же сyще. Но є3гдA, глаг0летъ ґп0столъ, рекyтъ и3мёти ми1ръ, тогдA грzдeтъ къ ни6мъ поги1бель занeже не и3мёzху ми1ра, но глаг0лаша мнsще ми1ръ и3мёти, ћкоже глаг0летъ златоyстый, t мн0гагw нечyвствіz. И# ћкоже глаг0летъ с™hй їaкwвъ брaтъ б9ій њ таковhхъ, ћкw забhтливи бывaюще њ свои1хъ согрэшeніzхъ. Забhша себE мн0зіи t г0рдыхъ, глаг0летъ лёствичникъ, мнsщесz безстрaстіе и3мёти. И# ѓзъ ќбw тріeхъ и3споли1нwвъ діaволихъ трепeща, њ ни1хже написA с™hй мaркъ п0стникъ, си1рэчь, ўнhніz, забвeніz и3 невёдэніz, ћкw при1снw t ни1хъ њбдержи1мый, и3 боsсz, да не кaкw забhвъ свою2 мёру, њбрsщусz внЁ прaвагw пути2, ћкоже глаг0летъ с™hй їсаaкъ, написaхъ настоsщее собрaніе. Ненави1дzй бо њбличeніz kвлsетъ, ћкw стрaсть г0рдости њзнaменова є3го2, глаг0летъ лёствичникъ: притекazй же, разрэшaетсz t ќзъ. И# соломHнъ, несмhсленному вопроси1вшу њ мyдрости, мyдрость вмэни1тсz, речE. Сегw2 рaди и3 и3менA кни1гъ и3 с™hхъ въ начaлэ положи1хъ, да не кaкw глаг0лz њ к0емждо, чіE є4сть, продолжи1тсz сл0во. И$бо и3 с™jи nтцы2 словесA б9eственныхъ писaній, чaстw писaху тaкw, ћкоже нах0дzтсz: ћкоже григ0рій бGосл0въ соломHнова, и3 пр0чіи. И# ћкоже словописaтель сmмеHнъ метафрaстъ речE њ златоyстэ, ћкw не прaво є4сть њставлsти словесA є3гw2, глаг0лати же мо‰, ѓще бы и3 м0глъ: t тогHжде бо д¦а с™aгw вси2 пріsша. Но џва нарицaютъ, чіE є4сть речeніе, ћкw тёмъ красsщесz смирeніz рaди, предпочитaюще словесA писaній: џва же без8имє1нна њставлsютъ мн0жества рaди, да не продолжи1тсz сл0во въ долготY мн0гую.

Њ т0мъ, ћкw тэлє1сныz добродётєли сyть nр{діz душeвныхъ.

Понeже лyчше є4сть чaстшее воспоминaніе, сегw2 рaди мнHжайшаz речeнныхъ глаг0лати начнY. И# ћкw не мо‰ сyть сі‰, но б9eственныхъ писaній, и3 с™hхъ мужeй словесA и3 разсуждeніz. Глаг0летъ бо дамаски1нъ, ћкw тэлє1сныz добродётєли, пaче же nр{діz добродётелей потрeбни сyть, є3гдA кто2 во смирeніи, и3 рaзумомъ дух0внымъ сі‰ прох0дитъ: занE кромЁ си1хъ нижE душє1вныz добродётєли бывaютъ. Ѓще же не тaкw, но сaми њ себЁ: ничт0же п0льзуютъ, ћкоже растBніz без8 плодHвъ: нижE без8 ўпражнeніz и3 в0ли м0жетъ кто2 научи1тисz когдA д0брэ и3 твeрдэ худ0жеству. Сегw2 рaди по дэsніи трeбуемъ и3 рaзума, и3 всёми ўпражнeніz по бз7э t всёхъ, и3 тщaніz њ б9eственныхъ писaніzхъ, без8 негHже никт0же м0жетъ когдA стzжaти добродётель. И# спод0бивыйсz ќбw совершeннэ и3 при1снw ўпражнsющійсz, верх0внэйшее пріeмлетъ блaго. Ґ и4же не тaкw, понE t чaсти да не вознеради1тъ. Но блажeни сyть совершeннw ўпражнsющіисz и3ли2 въ повиновeніи комyлибо дёzтельному и3 безм0лвствующу по рaзуму, и3ли2 въ безм0лвіи и3 безпопечeніи t всёхъ повинyzсz в0ли б9іей, со и3звёствомъ и3 совётомъ и3скyсныхъ во всsкомъ начинaніи словeсъ и3 разумёній, хотsщіи пaче без8 трудA дости1гнути безстрaстіz и3 рaзума дух0внагw совершeннымъ по бз7э ўпражнeніемъ, ћкоже сaмъ џнъ чрез8 прор0ка речE: ўпраздни1тесz и3 разумёйте, ћкw ѓзъ є4смь бGъ. Но житeйстіи человёцы, и5же, глаг0лю, въ мjрэ, и3 наипaче монaси, хотS t чaсти ўпраздни1мсz, ћкоже дрeвніи пр†ведницы, и3спhтовати nкаsнную дyшу прeжде смeрти, и3 да пріwбрsщемъ є4й и3справлeніе, и3ли2 смирeніе, ґ не конeчную поги1бель совершeннымъ неразyміемъ, и3 въ вёдэніи и3 невёдэніи бывaемыхъ согрэшeній. Дв7дъ бо цaрь бsше, на всsку н0щь њмочaше слезaми постeлю свою2, t чyвства б9eственнагw стрaха, ћкоже глаг0летъ јwвъ: ўжас0шасz власи2 мои2, и3 пр0чее. И# мы2 u5бо хотS чaсть нёкую дни2 и3 н0щи; ћкоже житeйстіи человёцы, ўпраздни1мсz, и3 ўвёмы, что2 и4мамы tвэщавaти прaведному судіи2 въ стрaшный дeнь судA. И# њ сeмъ пaче попечeмсz, ћкw њ нyжнэмъ, стрaха рaди вёчныz мyки, нeже кaкw жи1ти и4мутъ ўб0зіи, и3 њбогащaтисz сребролю1бцы: и3 да не всE нaше попечeніе њ житeйскихъ дёлэхъ и4мамы безyмнэ, ћкоже глаг0летъ б9eственный златоyстъ, ћкw дёлати ќбw подобaетъ, но не пещи1сz и3 м0лвити њ мн0зэ, ћкоже речE гDь мaрфэ. Понeже попечeніе житeйское не попущaетъ пещи1сz њ своeй душЁ, и3 вёдэти, въ нeмже є4сть ўстроeніи, ћкоже вёсть ўпражднszйсz и3 внимaющій себЁ самомY, ћкоже глаг0летсz въ зак0нэ: Внемли2 себЁ и3 прHчаz. И# њ сeмъ ќбw глаг0лэ вели1кій васjлій написA досточyдное и3 всsкіz премyдрости и3сп0лненное сл0во.

Њ т0мъ, ћкw невозм0жно и3нaче спасти1сz, т0чію трeзвеннымъ внимaніемъ и3 блюдeніемъ ўмA.

Кромё же внимaніz и3 б0дрости ўмA не возм0жно спасти1сz нaмъ, и3збaвитисz t діaвола, ћкw львA рыкaюща, ходsща и3 и4щуща поглоти1ти кого2, ћкоже глаг0летъ дамаски1нъ. Сегw2 рaди мн0жицею ўченикaмъ свои6мъ глаг0летъ гDь: Бди1те и3 моли1тесz, ћкw не вёсте, и3 прHчаz. Предвозвэщazй си1мъ всBмъ њ пaмzти смeрти, да бyдемъ гот0ви ко tвёту пріsтну, сyщу t дёлъ и3 внимaніz. Понeже дeмwни, ћкоже глаг0летъ с™hй їларіHнъ, сyть невещeственніи, безс0нніи, и3 всsкое попечeніе и4мутъ во є4же рaтовати ны2, и3 погуби1ти дyшы нaшz сл0вомъ, дёломъ же и3 п0мыслы, мh же не тaкw: но nвогдA њ наслаждeніzхъ печeмсz, и3 преходsщей слaвэ, nвогдa же њ житeйскихъ вещeхъ, и3 њ други1хъ мн0гихъ при1снw: и3 никаков0й чaсти не х0щемъ и3мёти на и3спытaніе нaшегw житіS, да возм0жетъ ќмъ t сегw2 пріsти навыкновeніе, и3 без8 ўпражнeніz мн0жицею внимaти себЁ, ћкоже глаг0летъ соломHнъ: Ћкоже посреди2 сэтeй мн0гихъ х0диши. Њ ни1хже писA златоyстъ, со мн0гимъ и3звёствомъ и3 совершeнною премyдростію и3з8zснsz: что2 сyть сі‰: гDь же, всsко попечeніе tсэщи2 хотsй, повелЁ нaмъ презирaти и3 сaмую пи1щу и3 nдeжду, да є3ди1но попечeніе и4мамы, кaкw спасти1сz, ћкw сeрна t лови1твы, и3 ѓки пти1ца t сэтeй, и3 да дости1гнемъ nстрозрёніz сегw2 жив0тнагw, и3 высокопарeніz пти1чіzгw безпопечeніемъ. И# сіE чyдно є4сть, ћкw соломHнъ цaрь бhвъ и3зречE сі‰, и3 nтeцъ є3гw2 тaкожде глаг0лалъ є4сть и3 твори1лъ. И# съ толи1цэмъ внимaніемъ, и3 мн0гими п0двиги во всsкой премyдрости и3 добродётели сyще, съ толи1кими дарaми и3 kвлeніемъ б9іимъ, ўвы2! T грэхA побэждeни бhша, ћкw џвъ вкyпэ, и3 прелюбодэsніе и3 ўбjйство њплaкивалъ, џвъ же въ толи6каz лю6таz впадE. Нёсть ли сіE и3сп0лнено трeпета и3 ќжаса и3мyщымъ ќмъ, ћкоже глаг0летъ лёствичникъ и3 філим0нъ п0стникъ; Кaкw ќбw не ўжасaемсz и3 не бёгаемъ попечeніz житeйскагw, за нeмощь нaшу, ничт0же сyщіи, но ћкоже безсловє1снаz, нечyвственни є3смы2. И# q да бhхъ, ћкоже безсловє1снаz, nкаsнный ѓзъ є3стество2 моE сохрани1лъ, ћкw пeсъ лyчшій менE є4сть, и3 прHчаz.

Њ т0мъ ћкw хотsщіи ви1дэти себE сами1хъ, въ к0емъ нрaвэ сyть, не и4накw, т0чію ўдалeніемъ свои1хъ хотёній, и3 повиновeніемъ, и3 безм0лвіемъ: пaче же t страстeй њбладaеміи.

Ѓще бо х0щемъ ви1дэти себE сами1хъ, въ к0емъ смертон0снэмъ нрaвэ є3смы2, да бэжи1мъ свои1хъ хотёній и3 житeйскихъ вещeй, и3 ўдалeніемъ t всегw2 да пребывaемъ притрyднэ въ блажeннэмъ и3 по бз7э сyщемъ ўпражнeніи, и3щS к0йждо своеS души2 поучeніемъ въ б9eственныхъ писaніzхъ, и3ли2 въ совершeннэмъ повиновeніи души1 же и3 тёла, и3ли2 въ приснопёсненнэмъ пребывaніи ѓгGльстэмъ, безм0лвіи: пaче же стрaстніи и3 неудeржніи сyще въ свои1хъ похотёніzхъ, мaлыхъ и3 вели1кихъ же.

Сэди2 въ кeлліи твоeй, и3 тA всемy тz научи1тъ. И# пaки: безм0лвіе є4сть начaло њчищeніz души2, ћкоже глаг0летъ вели1кій васjлій. И# соломHнъ, попечeніе лукaво дадE бGъ сыновHмъ человBческимъ, глаг0летъ, пещи1сz њ сyетныхъ, да не t безсловeсныz и3 стрaстныz прaздности ўклонsтсz въ гHршаz ћвэ. И#збaвивыйсz же благодaтію б9іею t nбои1хъ стремни1нъ, и3 монaхъ спод0бивыйсz бhти, носsй же ґгGлови1дный и3 и4ноческій w4бразъ, да kви1тсz си1мъ подражaніе є3ди1ному бGу, по возм0жности дёломъ и3 сл0вомъ, ћкоже глаг0летъ вели1кій діонЂсій. Кaкw не д0лженъ є4сть ўпражнsтисz при1снw, и3 внимaти ўмY во всsкомъ дёлэ, и3 и3мёти непрестaнное нёкое поучeніе по бз7э њ ўстроeніи, въ нeже дости1же: ћкоже къ новонач†льнымъ глаг0лютъ свzтjи nтцы2, є3фрeмъ и3 пр0чіи. Џвъ ќбw д0лженъ є4сть pал0мъ и3мёти во ўстёхъ, џвъ же стjхъ, и3 друзjи ўм0мъ во pалмёхъ и3 тропарёхъ внимaти, глаг0люще: ћкw не u5 спод0бишасz є3щE пріити2 въ видёніе нёкое, си1рэчь, рaзумъ, да никaкоже њбрsщетсz кто2, и3ли2 дёлаzй, и3ли2 путешeствуzй, и3ли2 возлегazй почи1ти внЁ нёкоегw поучeніz. И#сп0лнивъ же њпредэлeнное є3мY прaвило, ѓбіе ќмъ въ нёкоемъ поучeніи заключи1ти д0лженъ є4сть, да не њбрётъ є3го2 врaгъ прaздна t пaмzти б9іz, приложи1тъ т†zжде ѕл†z. И# сі‰ ќбw ко всBмъ рек0шасz. Е#гдa же кто2 мн0гими п0двиги, тэлeсными, глаг0лю, добродётелzми и3 душeвными въ дух0вное, си1рэчь, мhсленное дёланіе, благодaтію хrт0вою ќмнэ взhти возм0жетъ, си1рэчь, въ плaчь њ душЁ своeй: томY подобaетъ мhсль, приносsщую приболBзненныz слє1зы, ћкw ѕёницу џка храни1ти, ћкоже глаг0летъ лёствичникъ, д0ндеже џгнь и3 водA смотри1тельнэ не tи1дутъ, си1рэчь, за возношeніе. Џгнь ќбw є4сть сердeчнаz болёзнь, и3 тeплаz вёра: ґ водA, слeзы. Не всBмъ же даю1тсz сі‰, глаг0летъ вели1кій ґfанaсій, но спод0бившымсz прeжде смeрти, и3 по смeрти с{щаz лю6таz зрёти непрестaнною њ ни1хъ пaмzтію въ безм0лвіи, ћкоже глаг0летъ и3сaіа: Ќхо безм0лвствующагw слhшитъ ди6внаz. И# пaки: Ўпраздни1тесz и3 разумёйте. Сіe бо є3ди1но рaзумъ б9ій раждaти њбhче, ћкw пaче могyщее помощи2 и3 ѕэлw2 стр†стнымъ и3 немощны6мъ, чрез8 безпопечи1тельное пребывaніе и3 ўдалeніе t людeй, и3 помрачaющихъ ќмъ бесёдъ, и3 попечeній не т0чію житeйскихъ, но и3 ничт0жныхъ, и3 мнsщихсz безгрёшными бhти, ћкоже глаг0летъ лёствичникъ: Мaлый влaсъ смути2 џко, и3 прHч.: и3 с™hй їсаaкъ: не мни2, ћкw и3мёти злaто и3ли2 сребро2, сребролю1біе сіE т0чію є4сть, но и3 къ чемyлибо прилэжи1тъ п0мыслъ. И# гDь глаг0летъ: И#дёже сокр0вище вaше, тY и3 сeрдце вaше бyдетъ, ѓще въ б9eственныхъ, ѓще въ земнhхъ вещeхъ и3 помышлeніzхъ. Сегw2 рaди всBмъ прили1чествуетъ безпопечeніе, и3 є4же ўпражнsтисz по бз7э, да ѓще t чaсти житeйстіи сyть, ћкоже речeсz, по мaлу пріи1дутъ въ мyдрость и3 рaзумъ дух0вный, и3ли2 ѓще м0гутъ совершeннэ ўпражнsтисz, и3 всsко и3мёти попечeніе, во є4же благоугоди1ти бGу, да ќзритъ бGъ произволeніе и4хъ, и3 дaруетъ и5мъ пок0й дух0внымъ рaзумомъ, дости1гнути и5хъ, и3 сотвори1тъ поучє1ніz въ пeрвомъ видёніи, ко є4же стzжaти неизглаг0ланное сокрушeніе души2, и3 бhти ни1щими дyхомъ. И# тaкw по мaлу въ прHчіz видBніz возводS, спод0битъ и5хъ соблюдeніz блажeнствъ, д0ндеже дости1гнутъ ми1ра п0мыслwвъ, и4же є4сть мёсто б9іе, ћкоже глаг0летъ с™hй нjлъ, пріeмъ ўпотреблeніе и3з8 pалти1ри. И# бhсть, глаг0летъ, въ ми1рэ мёсто є3гw2.