Библиотека / Каноны / Канон Митрофану Воронежскому / Кондак и икос

Кондaкъ, глaсъ }:

Воздержaніемъ тёло дyху пораб0тивъ, дyшу же равноaгGльну сотвори1въ, с™и1тельскою nдёzлсz є3си2 nдeждою, ћкw вэнeцъ сщ7eнства, и3 нhнэ, всёхъ вцdэ предстоS, моли2, всебlжeнне митрофaне, ўмири1ти и3 сп7сти2 дyши нaша.

Јкосъ:

Въ пустhни высот0ю смиренномyдріz, ћкw рaйскій цвётъ, красyzсz, и3 на вор0нежскіz цRкви пrт0лэ ўкрaсилсz є3си2 выс0кими ўдобрeніzми, премyдрэ, и4бо былъ є3си2 їерaрхъ, џбразъ вёрнымъ сл0вомъ и3 житіeмъ. Тёмже и3 бGъ ћкw ўг0дника своегw2 вознесE тS, нетлёніемъ и3 чудесh въ цRкви своeй прославлsz, да вси вёрою зовeмъ ти2: Рaдуйсz, вор0нежскаz похвало2, митрофaне приснопaмzтне.