Библиотека / Каноны / Канон Митрофану Воронежскому / Песнь 5

Пёснь є7

Їрм0съ: Просвэти2 нaсъ повелёніи твои1ми, гDи, и3 мhшцею твоeю выс0кою тв0й ми1ръ подaждь нaмъ, чlвэколю1бче.

С™и1телю џтче нaшъ митрофaне, моли2 бGа њ нaсъ.

М0лимъ ти2 с‰ и3 вопіeмъ всеусeрднw: и3сп0лни, бGовдохновeнне, весeліz жив0тъ нaшъ, покрывaz нaсъ крёпкимъ покр0вомъ защищeніz твоегw22 t глaда, ћзвы и3 междоус0бныz брaни, ћкw м0жеши, џтче, ѓще х0щеши.

С™и1телю џтче нaшъ митрофaне, моли2 бGа њ нaсъ.

Мрaкъ нaшихъ заблуждeній и3 житeйскіz г0рдости свётлостію с™hхъ мlтвъ твои1хъ, митрофaне, прожени2, да п0мощію твоeю грэхHвъ њставлeніе пріи1мше, ми1лость ў хrтA бGа њбрsщемъ.

Слaва: На nдрЁ нeмощи и3 ўнhніz низлежaщу ми2, подaждь рyку п0мощи, пaстырю бGовозлю1бленне, и3 не њстaви мS лишeна бhти твоегw22 сп7си1тельнагw бlгодaтію с™aгw д¦а посэщeніz.

И# нhнэ: Чтcёйшаz є3си2 пaче ѓгGльскихъ чинHвъ, t неsже и3ст0чникъ с™hни воплоти1сz нaсъ рaди, да њс™и1тъ є3стество2 чlвёческое, мlтвами твои1ми, бцdе, и3збaви нaсъ t тимeніz нечи1стыхъ нaшихъ дэsній и3 непод0бныхъ глаг0ланій.