Библиотека / Акафисты / Акафист Ксении Петербургской / Икос 6

Јкосъ ѕ7

Возсіsла є4сть слaва п0двигwвъ твои1хъ, бlжeннаz мaти xeніе, є3гдA н0щію на вeрхъ хрaма смолeнскагw кaменіе, таsщисz, носи1ла є3си2, д0му пречcтэй возгради1тисz пос0бствующи. Нhнэ же вси2 молsщіисz во с™ёмъ хрaмэ сeмъ и3 во всeмъ мjрэ б9іемъ, взирaюще на w4бразъ тв0й, воспэвaютъ ти2 таков†z:

Рaдуйсz, тaйнw твори1ти добро2 научaющаz. Рaдуйсz, къ п0двигwмъ бlгочeстіz всёхъ призывaющаz. Рaдуйсz, строи1телємъ хрaмwвъ б9іихъ помогaющаz. Рaдуйсz, с™hню цRк0вную возлюби1вшаz. Рaдуйсz, въ дёлэхъ бlги1хъ ўсeрдное поспэшeніе. Рaдуйсz, трудHвъ нaшихъ на пути2 сп7сeніz њблегчeніе. Рaдуйсz, под8 кр0вомъ б9іz м™ре п0двиги твори1вшаz, и3 тaкw почи1вшаz. Рaдуйсz, съ нeю нhнэ на нб7сёхъ њ нaсъ хrтA молsщаz.

Рaдуйсz, xeніе бlжeннаz, мlтвеннице њ душaхъ нaшихъ.