Библиотека / Акафисты / Акафист Симону Кананиту / Икос 8

Јкосъ }

ВсS цeрковь ївeрскаz почитaетъ тS, ґпcле сjмwне, ћкw nсновaтелz своегw2 и3 покрови1телz, наздaвшагw ю5 на nсновaніи незhблемомъ вёры хrт0вы и3 њроси1вшагw ю5 къ плодон0сію дух0вному чтcн0ю твоeю кр0вію, t неsже ди1внw прозzб0ша въ нeй с0нмы с™hхъ, торжествyющихъ нhнэ вкyпэ съ тоб0ю на нб7э. Тёмже и3 мы2 на земли2 бlжи1мъ твоS п0двиги и3 си1це тебЁ зовeмъ:

Рaдуйсz, бlгjй и3 ми1лостивый ўтёшителю скорбsщихъ. Рaдуйсz, скоропредстaтельный пом0щниче бёдствующихъ. Рaдуйсz, вeліе дерзновeніе стzжaвый ко хrтY бGу, ћкw дрyгъ є3гw2 и4скренній. Рaдуйсz, пріeмый t негw2 влaсть на дyхи нечи1стыz. Рaдуйсz, nби1тели твоеS с™hz слaво и3 похвало2. Рaдуйсz, подвизaющимсz въ нeй ходaтаю вёчнагw сп7сeніz.

Рaдуйсz, сjмwне, ґпcле хrт0въ и3 мlтвенниче њ душaхъ нaшихъ.