Библиотека / Акафисты / Акафист Силуану Афонскому / Икос 7

Јкосъ з7

Н0вагw пустынножи1телємъ сподви1жника, монaхwмъ и3 мірски6мъ настaвника и3 ўчи1телz kви2 тS гDь, пребlжeнне сілуaне. Тh бо, є3щE въ мjре жи1въ, нёкоегw в0ина њ грэхопадeніи жены2 своеS соблазни1вшагосz и3 во гнёвэ kрsщасz, хrт0ву всепрощeнію научи1лъ є3си2, и3 си1мъ тaинство брaка въ мaлэй цRкви t разрушeніz сохрани1сz: и4нокwвъ же, въ ўнhніе впaдшихъ, къ стzжaнію душeвнагw ми1ра призывaz и3 стрaху б9ію наставлsz, къ покаsнію приводи1лъ є3си2, и3 тaкw раS жи1телей бhти всёхъ пріуготовлsлъ є3си2. Вёдуща тS тaкw њ сп7сeніи всёхъ печaлzщасz, достод0лжнw съ люб0вію вопіeмъ ти2:

Рaдуйсz, пустыннолю1бцєвъ въ и3скaніи бGа ўсeрдный сподви1жниче. Рaдуйсz, братолю1біz прилёжный строи1телю и3 тeплый њ всёхъ мlтвенниче. Рaдуйсz, на пути2 житeйстэмъ, въ бэдaхъ и3 напaстехъ сопyтниче вёрный. Рaдуйсz, въ болёзнехъ и3 печaлехъ, и3 ск0рбехъ душeвныхъ служи1телю нелицемёрный. Рaдуйсz, вёстниче любвE б9іz, къ примирeнію съ бGомъ и3 бли1жнимъ свои1мъ всёхъ призывaющій. Рaдуйсz свидётельствомъ, ћкw бlгъ гDь, дyши, t грэхA и3знемогaющіz, въ надeждэ прощeніz подкрэплszй. Рaдуйсz, вёрный подви1жниче земнaгw є3дeма, сп7сeніz мjру слeзнw ходaтайствующій. Рaдуйсz, за всёхъ нераскazнныхъ грёшникwвъ во ѓдъ сни1ти желaющій.

Рaдуйсz, џтче сілуaне, въ мlтвэ за мjръ горёніе любвE неугасaющее.