Библиотека / Акафисты / Акафист Покаянный (на основе Великого канона) / Икос 3

Јкосъ G

И#мёzй во ўмЁ мн0жество содёzнныхъ мн0ю лю1тыхъ, трепeщу њкаsнный. И# что2 ќбw сотворю2, є3гдA пріи1детъ гDь со тмaми ѓгGлъ суди1ти вселeннэй; Ўвы2 мнЁ, ўвы2. Б9е nтцє1въ, прeждэ дaже не затвори1ши ми2 двeрь твоегw2 млcрдіz, къ тебЁ прибэгaю, щeдре, и3 вкyпэ съ дв7домъ вопію2:

Млcтиве, во грэсёхъ рождeнъ є4смь ѓзъ и3 приложи1хъ къ ћзвамъ свои1мъ и3ны6z р†ны, но поми1луй мS, nтцє1въ б9е. Млcтиве, ћкw дв7дъ согрэши1хъ тебЁ и3 ѓзъ: ўрaнихъ бо дyшу свою2 стрэл0ю прелюбодёйства, но, ћкоже и3 џнъ, вопію2 ти2: поми1луй мS по млcти твоeй. Млcтиве, возбуди2 ќмъ м0й ко њбращeнію, пріими2 мS, кaющагосz, ўмлcрдисz къ взываю1щему: согрэши1хъ ти2, сп7си2. Млcтиве, ни стрaнника, ни пyтника не введ0хъ ѓзъ под8 кр0въ св0й, tри1нувъ бlг0е произволeніе самарітsнки, тёмже и3 рыдaю: не лиши2 мS твоегw2 черт0га. Млcтиве, сребролю1біемъ њдержи1мь є4смь ѓзъ, тёмже, ћкw гіeзій, и3 њсуждaюсz. Млcтиве, произволeніемъ бhхъ ўбjйца с0вэсти душeвнэй, воoружи1всz на ню2 лукaвыми мои1ми дэsньми.

Млcтиве, поми1луй мS, пaдшагw.