Библиотека / Акафисты / Акафист иконе "Песчанская" / Кондак 7

Кондaкъ з7

Бhсть нёкій ўчи1тель во грaдэ и3зю1мэ, ў нег0же младeнцы є3ди1нъ по є3ди1ному ўмирaху. Е#гдA же послёдній бhсть њдержи1мъ болёзнію вeліей, взeмше роди1тели є3гw2 и3 нес0ша къ їкHнэ твоeй, бGомaти, и4муще є3ди1ну надeжду на тS. Е#щe же на пути2 и4мъ сyщу, конeцъ пости1же младeнца сегw2. Роди1тели же є3гw2, и4муще вели1кую вёру тебЁ, пречcтаz, положи1ша младeнца ўмeршагw пред8 їкHною твоeю. Во врeмz же пёніz молeбнагw начaша со слезaми и3 в0племъ г0рькимъ взывaти: м™и б9іz, помози2 нaмъ, сп7си чaдо нaше. Тh же, всеми1лостиваz, ви1дzщи твeрдую вёру и5хъ и3 ўповaніе на тS, возврати1ла жи1знь младeнцу. Тогдa же и3 лю1діе, w4крестъ стоsщіи, въ рaдости неизречeннэй прославлsху тS, пречcтаz, и3 вседержи1телz гDа хвалsху пёснію: Ґллилyіа.