Библиотека / Акафисты / Акафист Сретению Господню / Икос 8

Јкосъ }

Вeсь бhвъ въ бз7э, с™hй стaрецъ сmмеHнъ, и3сп0лнисz дyха прbр0ческагw и3 мн0гаz и3зречE њ б9eственномъ младeнцэ, ћкw дaже до ѓда пріи1детъ и3 плэнeннымъ подaстъ всёмъ њставлeніе и3 слэпhмъ прозрёніе и3 ћкw и3 нэмhмъ глаг0лати. И# њбращaтьсz къ мRjи м™ри є3гw2, провозгласи2 є4й: сE лежи1тъ сeй на падeніе непокори6вымъ и3 на востaніе вёрнымъ мн0гимъ во ї}лэ, и3 въ знaменіе пререкaемое. И# тебЁ сам0й, q, безсмeртнаz м™и, дyшу пройдeтъ nрyжіе печaли, є3гдA ўзри1ши сн7а твоегw2 на кrтЁ пригвождeнна, да tкрhютсz помышлeніz мн0гихъ сердeцъ во сп7сeніе t грёхъ и5хъ. СемY предречeнію внёмлюще, вопіeмъ пречcтэй тaкw:

Грzди2, м™и и3 дв7о, въ дёвственнэмъ рождествЁ твоeмъ болёзней мaтернихъ и3збёгшаz. Грzди2, ѓгнца и3 пaстырz м™и, ў кrтA сн7а твоегw2 болёзни сердeчныz понести2 и4мущаz. Грzди2, рaдосте нaша, пріoбщи1тисz страстє1мъ хrт0вымъ, да въ kвлeніи слaвы є3гw2 съ ни1мъ возрaдуешисz. Грzди2, въ печaлэхъ ўтэшeніе, и3скуси1тисz, ћкw злaто въ г0рнилэ, да и3 самA и3скушaемымъ п0мощи возм0жеши. Грzди2, њбрaдованнаz, печaль роди1вшую женaмъ є4vу возвесели1ти и3мyщаz. Грzди2, препрослaвленнаz, вeсь мjръ скорбsми свои1ми t ск0рбей свободи1ти хотsщаz. Грzди2, чтcнёйшаz все‰ твaри дв7о, всю2 ви1димую твaрь рождеств0мъ свои1мъ њбнови1вшаz. Грzди2, с™ёйшаz с™hхъ всёмъ м™и, ѓгGлы и3 чlвёки во срётеніи твоeмъ њб8едини1вшаz.

Грzди2, пречcтаz, гDь съ тоб0ю и3 тоб0ю съ нaми.