Библиотека / Акафисты / Акафист Матфею Яранскому / Икос 11

Јкосъ №i

Е#ди1нэми ўсты2 и3 є3ди1нэмъ сeрдцемъ прослaвимъ, лю1діе, сlнце прaвды тріmпостaснаго бGа чудодёйствующаго, дaрующаго щедрHты сво‰ лю1демъ во сп7сeніе. Воспои1мъ нhнэ въ нетлёніи пребывaющаго чудотв0рца вsтскіz земли2 прпdбнаго матfeа похвалaми таковhми:

Рaдуйсz, хрaмъ б9ій въ души2 твоeй создaвый. Рaдуйсz, вeлій наречeнный во цrтвіи нбcнэмъ. Рaдуйсz, ћкw зри1ши лицE гDне. Рaдуйсz, ћкw с0лнца свётомъ дyшы нaшz просвэщazй. Рaдуйсz, kзhческихъ суевёрій и3стреби1телю. Рaдуйсz, свёта њдэsніемъ свhше њблечeнный. Рaдуйсz, чудесA тво‰, ћкw кeдры лів†нскіz, ўмн0живый. Рaдуйсz, ск0рое заступлeніе погибaющихъ.

Рaдуйсz, прпdбне џтче нaшъ матfeе, kрaнскій чудотв0рче.