Библиотека / Акафисты / Акафист Кириллу Новозерскому / Икос 10

Јкосъ ‹

СтэнA и3 пристaнище сп7сeніz бhлъ є3си2 брaтіи, џ§е нaшъ кmрjлле бGоносне, пaче же по кончи1нэ: восхотёвъ бо и3 по tшeствіи твоeмъ при1снw поучaти ч†да тво‰, ћкw живhй, завэщaлъ є3си2 и3мъ вс‰ потрє1бнаz ко сп7сeнію: тaже бlгослови1въ брaтію и3 причасти1всz бжcтвенныхъ и3 животворsщихъ хrт0выхъ тaинъ, прeдалъ є3си2 с™yю твою2 дyшу въ рyцэ б9іи. Сегw2 рaди и3з8 глубины2 сердeцъ вопіeмъ ти2:

Рaдуйсz, и4скреннюю люб0вь къ бGу въ души2 и3 сeрдце твоeмъ непрестaннw и3мёвый: рaдуйсz, т0юже люб0вію къ духHвнымъ чaдwмъ твои6мъ и3 бли6жнимъ при tшeствіи твоeмъ преисп0лненный. Рaдуйсz, ћкw и3 нaсъ твои1хъ чaдъ nтeчески назирaеши: рaдуйсz, ћкw жи1въ сhй, и3 нaсъ ўчeньми твои1ми просвэщaеши. Рaдуйсz, по внушeнію д¦а б9іz грzдyщаz, ћкw насто‰щаz предказaвый: рaдуйсz, ск0ра пом0щника въ ск0рбехъ и3 нуждaхъ нaмъ себE kви1вый. Рaдуйсz, бlгочeстнw течeніе врeменныz жи1зни твоеS скончaвый: рaдуйсz, вёру соблюдhй всецёлу. Рaдуйсz, дост0йнw t бGа слaву и3 вели1чіе, t нaсъ же пёніе пріeмлzй: рaдуйсz, твои1хъ трудHвъ и3 подвигHвъ плоды2 вожделённыz взeмлzй. Рaдуйсz, нетлёнными твои1ми мощaми здЁ почивazй, дyхомъ же нaмъ соприсyтствуzй и3 мlтвеннw тS призывaющыz посэщazй: рaдуйсz, t мощeй твои1хъ и3сцэлeніz недyгwвъ и3сточazй.

Рaдуйсz, прпdбне џ§е нaшъ кmрjлле, вели1кій чудотв0рче.