Библиотека / Акафисты / Акафист Иосифу Волоцкому / Икос 11

Јкосъ №i

Вёруzй въ мS, речE гDь, рёки t чрeва є3го и3стекyтъ воды2 жи1вы. Сі‰ ќбо въ тебЁ њправди1шасz, досточyдне їHсифе, не бо2 сщ7eннымъ д0гматwмъ бGосл0віz во ўчи1лищи нёкоемъ настaвленъ бhлъ є3си2, но сaмъ жив0ю вёрою сeрдца взыскyzй бGа, и4стину њбрёлъ є3си2 въ сл0вэ б9іи и3 писaніихъ nтeческихъ и3 kви1лсz є3си2 њпл0тъ неwбори1мъ правослaвіz. Тёмже взывaемъ ти2:

Рaдуйсz, лжемyдріz жид0вскагw лукaвство разори1вый. Рaдуйсz, сомнsщихсz въ правослaвнэй вэрэ ўтверди1вый. Рaдуйсz, б0дрый ўчeніz хrт0ва защи1тниче. Рaдуйсz, бGолюби1вою рeвностію возжжeнный свэти1льниче. Рaдуйсz, бlгопотрeбнэ во nтeчествіи твоeмъ возсіsвый. Рaдуйсz, вёру въ дёлэхъ житіS твоегw2 показaвый. Рaдуйсz, разyмныхъ и3 препр0стыхъ бlгоискyсный ўчи1телю. Рaдуйсz, бли1жнихъ и3 дaльнихъ рwссіsнъ просвэти1телю.

Рaдуйсz, прпdбне џ§е їHсифе, бGомyдре, чудотв0рче.