Библиотека / Акафисты / Акафист Иоанну Златоустому / Молитва

Мlтва

Q с™и1телю вели1кій їwaнне златоyсте! МнHгаz и3 разли6чнаz даров†ніz t гDа пріsлъ є3си2 и5, ћкw рaбъ бlгjй и3 вёрный, вс‰ д†нныz тебЁ талaнты д0брэ ўмн0жилъ є3си2: сегw2 рaди вои1стину вселeнскій ўчи1тель бhлъ є3си2, ћкw всsкъ в0зрастъ и3 всsко звaніе t тебє2 поучaетсz. Ты2 є3си2 nтрокHмъ послушaніz w4бразъ, ю4нымъ цэломyдріz свэти1ло, мужє1мъ трудолю1біz настaвникъ, ст†рымъ неѕл0біz ўчи1тель, и4нокwмъ воздержaніz прaвило, молsщымсz в0ждь t бGа вдохновeнный, мyдрости и4щущымъ ўмA просвэти1тель, витjzмъ доброглагHливымъ сл0ва живaгw и3ст0чникъ неисчерпaемый, благотворsщымъ милосeрдіz ѕвэздA, начaльствующымъ правлeніz мyдрагw w4бразъ, прaвды ревни1телємъ дерзновeніz вдохнови1тель, прaвды рaди гони6мымъ терпёніz настaвникъ: всBмъ вс‰ бhлъ є3си2, да всsкw нBкіz спасeши. Над8 всёми же си1ми стzжaлъ є3си2 люб0вь, ћже є4сть соyзъ совершeнства, и3 т0ю, ћкw си1лою б9eственною, вс‰ даров†ніz во є3ди1нэмъ лицЁ твоeмъ во є3ди1но совокупи1лъ є3си2, и3 тyюжде люб0вь, раздэлє1ннаz примирsющую, въ толковaніи словeсъ ґпcльскихъ всBмъ вBрнымъ проповёдалъ є3си2. Мh же грёшніи, по є3ди1ному кjйждо своE даровaніе и3мyще, є3динeніz дyха въ сою1зэ ми1ра не и4мамы, бывaемъ тщеслaвни, дрyгъ дрyга раздражaюще, дрyгъ дрyгу зави1дzще: сегw2 рaди даров†ніz н†ша раздэлє1ннаz не въ ми1ръ и3 сп7сeніе, но во враждY и3 њсуждeніе нaмъ kвлsютсz. Тёмже къ тебЁ, с™и1телю б9ій, припaдаемъ, разд0ромъ њбуревaеми, и3 въ сокрушeніи сeрдца пр0симъ: моли1твами твои1ми tжени2 t сердeцъ нaшихъ всsку г0рдость и3 зaвисть, нaсъ раздэлsющыz, да во мн0зэхъ ќдэхъ є3ди1но тёло цRк0вное бyдетъ, да по словеси2 твоемY моли1твенному возлю1бимъ дрyгъ дрyга и3 є3диномhсліемъ и3сповёмы nц7A и3 сн7а и3 с™aго д¦а, трbцу є3диносyщную и3 нераздёльную, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.