Библиотека / Акафисты / Акафист Иоанну Златоустому / Икос 11

Јкосъ №i

Свётлую правослaвіz свэщY, сугyбw цари1ца возненави1дэ тS вск0рэ, є3гдA њбличи1лъ є3си2 ю5, под0біе своE близ8 хрaма постaвльшую: сегw2 рaди, втори1цею њсуждeнный, въ кукyзэ, вeси дaльней и3 мaлэй, заточeнъ бhлъ є3си2, їwaнне. Пріими2 u5бо t нaсъ сицевы6z хвалы6:

Рaдуйсz, по словеси2 їеремjину t ю4ности kрeмъ б9ій под8eмый. Рaдуйсz, по глаг0лу хrт0ву, рyку дёланіz на рaло дух0вное возложи1вый. Рaдуйсz, до концA вспsть не tврати1выйсz. Рaдуйсz, проти1ву цари1цы ѕлонрaвныz возгремёвый. Рaдуйсz, т0ю, ѓки кrти1тель и3рwдіaдою, возненави1дэнный. Рaдуйсz, t ўбjйцъ незри1мw ѓгGломъ спасeнный. Рaдуйсz, въ домY твоeмъ люб0вію пaствы твоеS храни1мый. Рaдуйсz, клеврeтми непрaведныхъ судeй ўничижeнный. Рaдуйсz, въ заточeніе со смирeніемъ безр0потнw шeдый. Рaдуйсz, вёрными њплaканный. Рaдуйсz, за гDа распsтаго и3з8zзвлeнный и3 заушeнный. Рaдуйсz, ћкw мyчєницы со п®тeчею на нб7сёхъ њ терпёніи твоeмъ ликовaху.

Рaдуйсz, с™и1телю вели1кій їwaнне златоyсте.