Библиотека / Акафисты / Акафист Иоанну Богослову / Икос 7

Јкосъ з7

Н0ваz показaлъ є3си2 чудесA їдwлопокл0нникwмъ, и3щA њбрати1ти и5хъ къ сп7си1тельной вёрэ хrт0вой, є3гдA пловyщу ти2 во и3згнaніе твоE, повелёніемъ твои1мъ џтрока ўт0пшагw м0ре на корaбль жи1ва и3звeрже, бyрz ўкроти1сz, водA слaнаz въ слaдкую претвори1сz, в0инъ t чрeвныz ћзвы и3сцэли1сz, и3 по пришeствіи твоeмъ въ пaтмосъ, бёсъ пытли1вый и3з8 ґполлwнjда и3згнaсz. ТогдA вси2 зрsщіи таков†z непостижи6маz собы6тіz, прихождaху къ познaнію тріmпостaснагw бGа. Мы2 же тS ўбlжaемъ тaкw:

Рaдуйсz, м0рю и3 бyрэ повелэвazй. Рaдуйсz, сатани1нскихъ дyхHвъ t чlвёкwвъ и3згонszй. Рaдуйсz, болBзни є3ди1нымъ сл0вомъ и3сцэлszй. Рaдуйсz, всBмъ въ нyждахъ п0мощь подавazй. Рaдуйсz, џтрока t потоплeніz морскaгw и3збaвивый. Рaдуйсz, невёрныхъ во и4стинной вёрэ ўтверди1вый.

Рaдуйсz, їwaнне ґпcле, напeрсниче хrт0въ и3 бGосл0ве.