Библиотека / Акафисты / Акафист Иннокентию Московскому / Икос 12

Јкосъ в7i

Пою1ще труды2 тво‰ и3 п0двиги, ди1вное житіE на земли2, прославлsемъ тS, равноапcле хrт0въ їннокeнтіе: въ тебЁ бо бGъ въ трbцэ прославлsемый, ди1внw прослaвисz, смирeннw м0лимъ тS, си1лу свhше на ўкрэплeніе правослaвіz ниспошли2 нaмъ, на враги2 ви1димыz и3 неви1димыz побёду дaруй, да вси2 нар0ди приведeнныz тоб0ю ко хrтY, вкyпэ же и3 мы воспэвaемъ ти2 похвалы2 сіS:

Рaдуйсz, поминaющихъ тS поминazй. Рaдуйсz, нестроeніz наша и3справлszй. Рaдуйсz, лю1демъ вёрнымъ поможeніе. Рaдуйсz, р0да хrтіaнскагw возвышeніе. Рaдуйсz, правослaвіz твeрдое њграждeніе. Рaдуйсz, невёріz жив0е њбличeніе. Рaдуйсz, трbцу с™yю бGомyдре и3сповёдавый. Рaдуйсz, слyжбу б9ію совершaти коемyждо свои1ми kзhки завэщaвый.

Рaдуйсz, с™и1телю моск0вскій їннокeнтіе, ґпcлwмъ рaвный и3 ґлsски просвэти1телю.