Библиотека / Акафисты / Акафист Ферапонту Можайскому (Белоезерскому) / Икос 4

Јкосъ д7

П0двигомъ и4ночества д0брэ подвизazсz, не мни1лъ є3си2 тS д0брое что2 сотв0рша, но мни1лъ тS непотрeбна бhти, и3 припaдаz стопaмъ сп0стникwвъ твои2хъ, слeзнw моли1лъ є3си2 и5хъ, ўмоли1ти пречcтую бцdу, да спасeтъ тS t геeнны џгненныz. СіE вёдzще, вопіeмъ ти2:

Рaдуйсz, слезaми покаsніz њчи1стивый дyшу свою2. Рaдуйсz, низложи1вый въ себE дyха гордhни. Рaдуйсz, научи1выйсz зрёти твоS т0чію согрэшє1ніz. Рaдуйсz, не њсуждaвый ни є3ди1нагw t согрэшaвшихъ. Рaдуйсz, братолю1біемъ ўтишaвый прекослHвіz. Рaдуйсz, ко всёмъ въ послушaніи вдaвый тS неукл0ннw. Рaдуйсz, мlтвами брaтіи подкрэплeнный. Рaдуйсz, не на тебE самагw2, ґ на пречcтую бцdу ўповaвый. Рaдуйсz, во всёхъ трудёхъ твои1хъ бlгословeнный t пречcтыz бцdы. Рaдуйсz, застyпницу себЁ стzжaвый бlгословeнную м™рь хrта бGа. Рaдуйсz, є4ю t вёчныz мyки свобождeнный.

Рaдуйсz, fерап0нте, ўг0дниче хrт0въ и3 чудотв0рче.