Библиотека / Акафисты / Акафист Богоявлению Господню / Икос 12

Јкосъ в7i

Пою1ще, хrте, твоE сп7си1тельное бGоzвлeніе, прославлsемъ вси2 во їoрдaнскихъ в0дахъ t їwaнна бжcтвенное кRщeніе твоE, поклонsемсz неизречeнному къ пaдшимъ чlвёкwмъ снисхождeнію твоемY и3 вёруемъ со предтeчею, ћкw ты2 вои1стину ѓгнецъ б9ій, вземлsй на себЁ t в0дъ їoрдaнскихъ грэхи2 всегw2 мjра, да њмhеши и3 и3скyпиши и5хъ пречcтою кр0вію твоeю. Сегw2 рaди м0лимъ тS: понеси2 и3 нaши безчи1сленныz грэхопадeніz и3 не лиши2 нaсъ въ вели1кій дeнь свётwвъ блгdтнагw возрождeніz твоегw2, да чи1стымъ сeрдцемъ бlгодaрственнw вопіeмъ тебЁ си1це:

Слaва тебЁ, сн7е б9ій, вeлій свётъ къ просвэщeнію всегw2 мjра въ водaхъ їoрдaнскихъ возсіsвшему. Слaва тебЁ, предвёчный б9е, вeлію блгdть и3 чlвэколю1біе въ кRщeніи твоeмъ всёмъ чlвёкwмъ kви1вшему. Слaва тебЁ, сп7си1телю заблyждшихъ, заблyждшіz безпyтіемъ чlвёки ко їoрдaнскимъ струsмъ и3скaти пришeдшему. Слaва тебЁ, побэди1телю жи1зни, н0вую чи1стую жи1знь не по пл0ти, но во њбновлeніе дyха даровaти бlговоли1вшему. Слaва тебЁ, вLко животA и3 смeрти, жaло смeрти притупи1вшему и3 нетлённую жи1знь kвлeніемъ свои1мъ возсіsвшему. Слaва тебЁ, тв0рче нб7а и3 земли2, г0рнее нб7о и3 зeмлю на брeгахъ їoрдaна въ кRщeніи твоeмъ возвесели1вшему. Слaва тебЁ, цRю2 цaрствующихъ, ћкw цaрство мjра сегw2 tсeлэ въ цrтво твоE начинaетъ прелагaтисz. Слaва тебЁ, гDи госп0дствующихъ, ћкw днeсь всёмъ хотsщимъ сп7сти1сz нб7са tверзaютсz и3 всE є3стество2 нaше начинaетъ ўбэлsтисz. Слaва тебЁ, сп7се нaшъ, на їoрдaнъ пришeдый, сп7си нaсъ не t дёлъ прaведности, но по вели1цей твоeй ми1лости. Слaва тебЁ, хrтE б9е, в0дное є3стество2 њс™и1вый, жaждущую дyшу мою2 бlгочeстіz нап0й в0дами по неизречeнней твоeй бlгости. Слaва тебЁ, є3динор0дный сн7е и3 сл0ве б9ій, напитaй сeрдце моE kвлeніемъ словeсъ твои1хъ. Слaва тебЁ, всеси1льный б9е, творsй чудесA є3ди1нъ, согрeй хлaдную дyшу мою2 разумёніемъ чудeсъ твои1хъ.

Слaва тебЁ, сн7е б9ій, во їoрдaнэ кrти1выйсz и3 вeсь мjръ просвэщeй, слaва тебЁ.