Библиотека / Акафисты / Акафист Арсению Великому / Икос 6

Јкосъ ѕ7

Возсіsлъ є3си2 вели1кими добродётельми не т0кмw въ пустhни ски1тстей, но и3 далeче за предёлы є3S и3 подражaху твоемY бGоуг0дному житію2 мн0зи nтцы2, ћкоже и3 є3vфЂмій вели1кій въ палести1нэ подвизaвыйсz. Прославлsz болёзни и3 труды2 твоS, вопіeмъ ти2:

Рaдуйсz, нищетY дух0вную и3 тэлeсную стzжaвый. Рaдуйсz, t наслёдіz и3 дaни tказaвыйсz. Рaдуйсz, худ0ю nдeждою своeю всёхъ и4нокwвъ превосшeдый. Рaдуйсz, нуждY и3 въ срачи1цэ и3мёвый. Рaдуйсz, вмёстw џдра рог0зину постилaвый. Рaдуйсz, гнилyю в0ду, ћкw ґромaты њбонsвый.

Рaдуйсz, ґрсeніе, вели1кій ўг0дниче б9ій.