Библиотека / Акафисты / Акафист Антонию Сийскому / Икос 7

Јкосъ з7

Н0вое чyдо kви2 гDь, и3знесhй неви1димою рук0ю чcтнyю їкHну и3з8 горsщіz цRкве и3 невреди1му ю5 постaвивый посредE њби1тели; ты2 же, рaдуzсz, пріeмь ю5, съ ўповaніемъ на гDа, н0вый прострaннэйшій д0мъ прес™ёй трbце воздви1глъ є3си2, и3 и3ны6z хрaмы наздaлъ є3си2, и3 тaкw њби1тель бlгоустроилъ є3си2, ю4же и3 нhнэ њграждaеши мlтвами твои1ми, спасazй вопію1щыz ти2:

Рaдуйсz, ћкw твои1ми мlтвами н0вый и3ст0чникъ бlгодaти б9іz tвeрзесz: рaдуйсz, ћкw їкHна прес™hz трbцы, тоб0ю начертaннаz, чудесы2 прослaвисz. Рaдуйсz, ћкw въ пустhни њби1тель бlгочeстіz процвэтE: рaдуйсz, ћкw тоб0ю пристaнище бlгоwти1шно душaмъ ўгот0васz. Рaдуйсz, ћкw тоб0ю ўчи1лище покаsніz ўстр0исz: рaдуйсz, ћкw тоб0ю tкрhсz пyть хотsщымъ къ почести2 вhшнzгw звaніz тещи2. Рaдуйсz, ћкw тоб0ю лёствица дух0вныхъ восхождeній ўтверди1сz: рaдуйсz, ћкw и4щущымъ спас1еніz t пот0па грэх0внагw н0въ корaбль тоб0ю и3спрaвисz. Рaдуйсz, ћкw во њби1тели твоeй и3сцэлsютсz нед{ги дyшъ и3 тэлeсъ: рaдуйсz, даsй прибёжище цэломyдрію, п0стничеству и3 в0льнэй нищетЁ. Рaдуйсz, ћкw и4щущіи твоегw2 предстaтелства, при1снw млcть б9ію њбрэтaютъ: рaдуйсz, ћкw пріsлъ є3си2 блгdть мlтисz њ всёхъ.

Рaдуйсz, прпdбне џ§е нaшъ ґнтHніе.