Библиотека / Акафисты / Акафист Ангелу-Хранителю / Икос 6

Јкосъ ѕ7

Возсіzвaетъ въ души2 моeй, њмрачaемой ск0рбію и3 ўнhніемъ, свётъ бlгодaтнагw ўтэшeніz, и3 сeрдце моE и3сполнsетсz весeліz и3 рaдости, є3гдA непрестaнными твои1ми, с™hй ѓгGле, наставлє1ніи возбуждaемъ дерзaю, ћкw мhтарь, вопи1ти къ щeдрому бGу, да ми1лостивъ бyдетъ и3 прости1тъ ми2 прегрэшє1ніz мо‰. Не премолчи2 ќбw, настaвниче м0й, вразумлsz и3 ўкрэплsz мS, зовyща ти2:

Рaдуйсz, помогazй ми2 бlгjй kрeмъ сп7си1тельнагw терпёніz съ люб0вію носи1ти. Рaдуйсz, въ бэдaхъ и3 заключeніихъ ўповaніемъ на гDа бGа ўкрэплszй мS. Рaдуйсz, скHрби и3 болBзни мyжественнэ преwдолэвaти мS поучazй. Рaдуйсz, всsкую печaль и3 ўнhніе t сeрдца моегw2 tгонszй. Рaдуйсz, проти1ву врагA, въ сёть tчazніz ўлови1ти мS хотsща, брати1сz побуждazй мS. Рaдуйсz, словесє1мъ ґпcла, ћкw вси2 хотsщіи бlгочeстнw жи1ти гони1ми бyдутъ, вёровати ўбэждazй м‰. Рaдуйсz, џбразъ терпёніz и3 ѕлострадaніz пріsти ми2 прbрHки и3 ґпcлы внушazй. Рaдуйсz, на ли1къ мyчєникъ и3 и3сповBдникъ, за хrтA до и3зліsніz кр0ве своеS подвизaвшихсz, во ўтэшeніе ми2 показyzй. Рaдуйсz, страд†ніz самагw2 сп7си1телz и3 гDа вhну ќмнымъ nчесє1мъ мои6мъ представлszй. Рaдуйсz, надeждею бyдущагw воздаsніz сeрдце моE ўслаждazй. Рaдуйсz, всерaдостнымъ њжидaніемъ вёчныхъ бlгъ дyшу мою2 њживлszй. Рaдуйсz, бlгjй и3 при1сный м0й ўтёшителю.

Рaдуйсz, ѓгGле гDень, неусыпaемый храни1телю м0й.